Андрій Черкасов: Від легалізації заробітних плат виграють і люди, і держава

Останнім часом чимало експертів висловлювалися за те, що заходи із детінізації економіки мають передувати проведенню пенсійної реформи. Інші були більш категоричні: «Проведіть ефективну легалізацію зайнятості і потреба в пенсійній реформі відпаде взагалі».
Тим часом, Верховна Рада вже ухвалила закон щодо реформування пенсійної системи, а фахівці Мінсоцполітики ініціювали розробку трьох законопроектів: щодо мінімальних розмірів оплати праці та гарантій їх забезпечення, про відповідальність підприємств усіх форм власності та суб’єктів підприємництва у сфері праці та щодо посилення відповідальності за порушення законодавства про працю. Їх мета — вирішити проблему тінізації зайнятості та виплати зарплат у конвертах.

Про необхідність такого кроку у розмові із головою Державної інспекції з питань України з питань праці Андрієм Черкасовим.

– Андрію Володимировичу, то ж що все-таки, на вашу думку, має бути первинним: пенсійна реформа чи легалізація?

– Якщо ми хочемо суттєво змінити життя в країні, реформи робити по черзі не можна. Нинішня ситуація вимагає змін у багатьох сферах.

І робити їх слід комплексно.

Візьміть пенсійну реформу. Вона стосується практично всіх: і нинішніх пенсіонерів, і майбутніх. Її головна мета – підвищення рівня доходів літніх людей, а збільшення віку – це механізм, один із важелів рішення. Основне завдання, аби наш пенсіонер після виходу на заслужений відпочинок, отримував принципово іншу пенсію. Але, щоб закласти основи гідної пенсії, у людини має бути легальна праця і відрахування до ПФ. Окрім того, в державі існує ще три загальнообов’язкових соцстрахівських фондів — на випадок безробіття, від нещасних випадків на виробництві та втрати працездатності. Не думаю, що є працівники, які не зацікавлені у таких соціальних гарантіях.

– Усі це розуміють. І тим не менше, тисячі українців не відмовляються від зарплат у конвертах. Якими насправді є масштаби такого явища?

— На жаль, у державі немає точного показника балансу трудових ресурсів. За різними оцінками, зокрема, Міністерства соцполітики, Всесвітнього Банку, Інституту демографії, нині в різних видах трудової діяльності нелегально зайнято від 2 млн до 4,7 млн осіб.
Таких сфер небагато. Це будівництво, торгівля, ресторанний бізнес, громадське харчування, перевезення, маршрутки, таксі, ремонтні майстерні, сільське господарство. Словом, ті підприємства, де працює до 50 чоловік і де легко вдатися до приховування робочої сили.
Вся тіньова економіка базується на нелегальній зайнятості, недоплаті заробленого та зарплатах у конвертах. Хто використовує нелегальну найману працю, робить найнятого працівника по суті трудовим рабом. Якщо людину виженуть, вчасно не заплатять чи станеться нещасний випадок, у неї немає жодних прав. Окрім того, тіньова економіка створює неконкурентне середовище, і ті підприємці, які працюють легально, опиняються в програші.
За прикладами далеко ходити не треба. Поляки розпочали свою боротьбу із тінізацією, коли нелегальна зайнятість сягала понад 20 відсотків, а зараз там – 11-12, аналогічна картина у болгар та румун.

– Розкажіть, будь ласка, про суть трьох законопроектів, ініційований урядом. Чимало критиків заявляють про надмірно високі покарання для роботодавців за нелегальне працевлаштування.

– Насправді, йдеться не про надмірну, а адекватну відповідальність. Ми поцікавилися ситуацією у таких країнах, як Польща, Румунія, Болгарія, Литва та Росія, і порівняли співвідношення між нашими та їхніми мінімальними зарплатами і розмірами штрафів. Словом, застосували простий, але економічно обґрунтований і соціально чесний метод. І отримали доволі чітку картину. У поляків, болгар та росіян штрафи вищі, ніж збираємося запровадити ми. Таким чином покарання у нас все одно буде найменшим, аніж у Європі. Однак, погодьтеся, якщо не буде «палиці», не буде й результату. Окрім того, уряд паралельно міркує й над тим, аби заохотити роботодавця виходити із тіні та переходити до легальних трудових відносин.

Тим часом, миритися з тим, що нині чимало керівників підприємств мінімізують офіційні зарплати на своїх підприємствах, також не можна. Хіба це нормально, що 120 тис. директорів звітують про свою зарплату, яка нібито є на рівні мінімальної або ще нижче? От і виходить, що в Україні, за офіційною статистикою, зарплата в держсекторі в півтора рази вища, аніж у бізнесі. Такого бути не може.
Ми переконані, що керівник не може отримувати зарплату як некваліфікований працівник, тому рівень його зарплати повинен бути регламентований на законодавчому рівні — вдвічі, втричі, а то і більше перевищувати мінімальний стандарт.

Що ж стосується посилення відповідальності роботодавця, то і покарання повинне бути істотним. Він повинен сім раз подумати, перш ніж порушувати права працівника. Окрім того, йдеться й про не менш суворе покарання для юридичних осіб за використання нелегальної праці і виплату зарплати в конверті. Ми пропонуємо підняти планку штрафу за кожного нелегального працівника до 34 тис. грн. Логіка така: приховав у себе десять працівників — заплатиш вже 340 тисяч.
Нині ж Україна має найнижчі штрафні санкції за порушення законодавства про працю. Розмір санкції за невиконання норм трудового законодавства може становити мінімум 510, а максимум 850 грн. А якщо порушник не виконав вимог інспектора усунути вже виявлене порушення, йому «світить» штраф від 850 до 1700 грн. Ось і порівняйте.

— Як до нелегальної зайнятості ставляться у Європі?

У Європейському Союзі відповідна політика з цього аспекту спирається на чотири основні принципи:
-профілактичні заходи з метою спрощення процедур і зменшення витрат та обмежень, які перешкоджають створенню і розвитку підприємств, зокрема нових компаній і дрібних підприємств;
-усунення факторів, що стримують декларування роботи як з боку попиту, так і пропозиції;
-санкції з метою зміцнення нагляду і застосування відповідних норм стосовно тих, хто користується вигодами прихованої праці, та захисту постраждалих, зокрема шляхом кращої координації дій відповідних органів влади (податкових органів, інспекцій праці, поліції);
-співпраця між країнами-членами з метою боротьби з шахрайством у сфері соціального забезпечення та незадекларованої роботи у рамках транснаціональної економічної діяльності;
-кампанія з підвищення соціальної обізнаності щодо негативних наслідків незадекларованої роботи для соціального захисту, солідарної відповідальності і справедливості.
Принагідно зауважу, що ліберальна Європа дуже жорстко ставиться до нелегальної зайнятості. У Іспанії таке покарання становить до 30 тис. євро, а в Словаччині 200 тис. євро.
Ми хочемо європейські норми адаптувати до української дійсності. Якщо кожен побудує на своєму підприємстві Європу, тоді у нас буде справжня цивілізована держава. Нині ж, на жаль, чимало співвітчизників доволі толерантно ставляться до того, що їм платять зарплату в конверті. Ми повинні змінити психологію людей і переконати їх, що це їм невигідно.

– Я правильно зрозуміла – людину, яка отримує зарплату в конверті, держава не каратиме, а штрафуватиме лише роботодавця?

– У багатьох країнах така відповідальність поділена навпіл, та нам говорити про це ще зарано. Треба спочатку створити умови, аби людині було не вигідно приховувати свої заробітки. Нині вона є заручником правил, які диктує роботодавець. Куди їй подітися, якщо в населеному пункті немає легальних підприємств, а є лише нелегальний бізнес? Ми повинні змусити роботодавця платити найнятим працівникам хоча б офіційну мінімальну зарплату, а не захоче – каратимемо з усією суворістю закону.

– А як дізнаватиметеся про такі факти? Українці за своєю ментальністю не навчені доносити, як на Заході, на сусіда.

– У нашому арсеналі буде ризик-орієнтований аудит. Скажімо, в кафе чи в ресторані товарообіг чималий, а офіційно працює лише одна чи дві людини. Це – сигнал. До речі, про перевірки, які проводитимемо разом із Пенсійним фондом та податківцями, обов’язково завчасно попередимо. Повідомлення про перевірку напередодні є загальноприйнятою європейською нормою. Ми не практикуватимемо жодних «ви не чекали, а ми прийшли».
Для нас не самоціль закрити магазин чи кафе. Якщо ми прийдемо і побачимо, що від учорашнього дня всі працюючі оформлені легально хоча б на мінімальну зарплату, це вже буде перемогою. Важливо, що підприємці самі починають усвідомлювати необхідність виходу із «тіні». А вже звільняти цих працевлаштованих робітників на наступний день працедавець наврядчи стане. Цю нездорову активність одразу помітить Державний центр зайнятості і передасть нам інформацію.

– Яким бачиться майбутнє очолюваної вами служби?

– Якщо раніше завдання наших інспекторів майже на 100 відсотків полягало у тому, аби «перевірити, виявити, покарати», то сьогодні міняємо акценти і робитимемо все, щоб вести роз’яснювальну роботу серед роботодавців, профспілок, працівників і навіть школярів та молоді.
Інспекція — це не каральний меч. Згідно конвенцій МОП, це орган, покликаний виконувати насамперед роз’яснювальну та превентивну, а вже потім – контролюючу функцію. Якщо ми говоримо про соціально відповідальну державу, то слід рухатися в цьому напрямку.

– Що б ви порадили людині, якщо порушуються її права, зокрема, затримують зарплату?

– Працівник може звернутися в будь-який контролюючий орган аж до Генпрокуратури, уряду чи міністерства. Але все одно його скарга буде перенаправлена до Державної інспекції з питань праці, оскільки ці питання відносяться до сфери нашої компетенції. Тому хай він відразу звертається до інспекції свого регіону, адреси відомі, їх можна дізнатися на нашому сайті або обладміністрації.
Хочу наголосити, що ми дотримуємося принципу конфіденційності і після кожного такого сигналу проводимо на підприємстві комплексну перевірку. Бо якщо не виплатили зарплату одному, вірогідно, що не виплатили другому і третьому. Тобто, роботодавець так і не дізнається про справжню першопричину нашого візиту.

– Зараз міністерство, оприлюднивши на своєму сайті законопроекти щодо легалізації, проводить їхнє громадське обговорення. Яка позиція, зокрема, роботодавців та профспілок?

– Керівники підприємств ставлять основною вимогою зменшення кількості перевірок. І з цим ми цілком погоджуємося. У сфері трудових відносин має бути одна інспекція. Роботодавці навіть змирилися із сумами штрафів. Можливо тому, що їхні організації, як правило, представляють легальні підприємства, яким важко конкурувати із тіньовими структурами.
Ефективні шляхи вирішення спірних питань шукаємо і в діалозі із профспілками, адже ми так само, як і вони, захищаємо людину праці.
Спочатку на зустрічах із соціальними партнерами, де обговорювалися законопроекти щодо легалізації, відчувалося певне напруження. Ми, профспілки та роботодавці нагадували, швидше, три льодяні глиби. Але поволі крига недовіри почала скресати.
Важливо й інше. Нас починає підтримувати все більше і більше звичайних громадян. Якщо суспільство скаже: «Так – легальній праці, а нелегальній – ні!», тоді ми справді переможемо.
Влада зацікавлена, аби в українців були достойні зарплати та пенсії. Від легалізації заробітних плат виграють і люди, і держава. В країні має бути якомога більше успішних громадян та процвітаючих підприємств. Тільки за таких умов вітчизняна економіка буде зростати, а суспільство багатшатиме.

Медіа-центр
Державної інспекції України
з питань праці