До Всесвітнього дня боротьби з алергічними захворюваннями

Июль 7th, 2017 Охорона Здоров'я

5 липня 2017 року в актовому залі КЗ «Павлоградська міська лікарня №4» ДОР» було проведено прес-конференцію до Всесвітнього дня боротьби з алергічними захворюваннями, який відзначається щороку 8 липня, в якій взяла участь міський дитячий алерголог Панас Вікторія Василівна.
Метою проведення цього заходу є залучення уваги громадськості до важливих проблем, однією з яких є недостатня та пізня діагностика бронхіальної астми, як важкої форми алергії.
Згідно статистики, у світі близько 300 млн. людей страждають на бронхіальну астму. Поширеність захворювання у дітей різних країн коливається від 10% до 15%. В Україні діагноз «Бронхіальна астма» має кожна сота людина. В Дніпропетровській області поширеність бронхіальної астми – більш ніж 600 випадків на 100 тисяч дорослого населення.
Міський алерголог інформувала, що за 6 місяців 2017 року в м. Павлограді розповсюдженість бронхіальної астми склала 63,8 ‰ на 10 тис. дітей. Всього на обліку перебуває 194 дитини з бронхіальною астмою, що становить 1% від дитячого населення. Також спостерігається група з 180 дітей із загрозою виникнення бронхіальної астми.
З огляду на той факт, що алергією страждає найбільш молоде, працездатного віку населення, алергічні хвороби приводять до величезних працевтрат, соціально-економічних збитків, значного зниження рівня здоров’я населення і нації в цілому.
За словами спеціаліста, важливо знати, що будь-який вид алергії носить хронічний характер і є захворюванням імунної системи. Саме тому виявлення захворювання на ранній стадії відіграє надзвичайно велику роль. Фахівець розвіяла міф про те, що діагноз бронхіальної астми ставиться тільки при наявності приступів задухи. Поява нападів задухи говорить про середньотяжкий та тяжкий перебіг захворювання. При ранній діагностиці успішно лікується алергологами всього світу, тому що на цих етапах причиною виникнення бронхіальної астми є 1-2 алергени.
Лікар назвала ряд факторів ризику, які сприяють виникненню і розвитку бронхіальної астми: спадковість, професійні, екологічні фактори, харчування та алергени (домашній пил, шерсть та лупа тварин, квітковий пил, тютюновий дим, лікарські препарати, інші фактори).
Панас В.В. розповіла, що причиною пізньої діагностики бронхіальної астми є її схожість з банальними простудними захворюваннями: затяжний кашель на фоні ГРВІ, що набуває характер нападів зі свистячим диханням, немає ефекту від лікування звичайними препаратами. При наявності обтяженої спадковості (в родині є алергіки) і повторних епізодах обструктивного бронхіту 3-4 рази на рік, дитина потребує консультації алерголога.
Сучасні методи дослідження (молекулярна алергодіагностика) дозволяють встановити причинний алерген і підібрати такі алерговакцини, що реально можуть забезпечити десятирічну ремісію захворювання. За українською статистикою, захворювання починається в 2,5-3 роки, а діагностується в 9-10 річному віці, коли дитина реагує вже на 4-5 алергенів, має сезонні прояви алергії — поліноз. Відповідно вартість базисної терапії значно зростає, як і терміни лікування.
Дитячий алерголог зазначила, що починається алергія найчастіше в однорічному віці стійкими висипаннями на фоні введення прикорму, які до 2 років можуть зменшуватися, зникати, але у дитини з’являється хронічна закладеність носа, повторні епізоди обструктивних бронхітів, що говорить про перехід харчової алергії в респіраторну. З віком бронхіти трансформуються в бронхіальну астму або в полінози. Діти страждають будь-якою формою алергії знаходяться в групі ризику по виникненню медикаментозної алергії (на антибіотики, жарознижуючі препарати та інші). Тому дуже важлива своєчасна діагностика і правильний підхід в лікуванні цих дітей. В лікуванні алергічного бронхіту не застосовуються антибіотики, фітопрепарати, гомеопатія — всі ці препарати протипоказані.
Дітям з обтяженою спадковістю по алергії з перших днів життя необхідна профілактика:
— рекомендовано грудне вигодовування до 1,5 років, адекватне введення прикорму.
— потрібно створити гіпоалергенний побут, виключити натуральну постільну білизну (вовняні і пір’яні ковдри, подушки), натуральні килими, не заводити домашніх тварин, виключити пасивне куріння, цвіль в приміщенні.
Це прості та ефективні заходи з первинної профілактики алергії.
Щоб не допустити ускладнень алергічних захворювань, лікар порадила не займатись самолікуванням та при виникненні перших проявів алергії звернутись в міську лікарню №4 до міського дитячого алерголога в кабінет 218. Години роботи з 08:00 до 13:00, щодня.

Кабінет пропаганди медичних знань
КЗ «ЦПМСД м. Павлограда»ПМР»