Лісові пожежі дуже небезпечні. Вони пошкоджують або повністю знищують ліс разом із підліском і ґрунтовим покривом на великих площах.
Поряд із деревиною пожежі знищують місця поселень лісових тварин. Пожежі негативно впливають на відновлення лісу та продуктивність нових насаджень.
Аби уникнути подібного, слід пам’ятати, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється. За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум’я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк.
Якщо вогнище вкрай необхідне, його можна розкладати на вологій галявині, подалі від насаджень (25 м – до листяних порід, 50 м – до хвойних), на піщаному або каменистому ґрунті. Доцільно оточити його камінням, очистити від верхнього шару ґрунту. Після закінчення горіння вогнище слід залити водою й засипати піском.
Слід дуже уважно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні.
Якщо в лісі виникла пожежа, слід обов’язково сповістити про неї – лісову охорону та пожежно-рятувальну службу за телефоном 101. По змозі необхідно приступити до гасіння вогню підручними засобами – гіллям, землею, цупкою тканиною тощо. Але великої пожежі треба остерігатися – здолати її під силу лише фахівцям, озброєним технікою та спецобладнанням. Виходити із зони пожежі треба в навітряний бік, перпендикулярно до краю пожежі, просіками, дорогами, галявинами, узбережжям струмків та річок. При сильному задимленні рот і ніс слід прикривати зволоженою ватно-марлевою пов’язкою, рушником, частиною одягу.
Протипожежні заходи в лісі нескладні й зовсім не потребують матеріальних затрат. Лише обережного дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.
Не будьте байдужими до оточуючого нас світу й до того, що діється у ньому. Спалити ліс може найменша жарина – щоб його відновити, потрібні роки й титанічні зусилля багатьох людей. Тільки дбайливе, господарське ставлення до зелених «легенів» планети дозволить вільно, на груди дихати свіжим повітрям і нам, і нашим дітям, радіти затінку й красі лісів та парків, жити в квітучому світі, а не серед пустелі.