На запитання про те, наскільки суспільство є гуманним, можна відповісти по його відношенню до найбільш незахищених істот: дітей, людей похилого віку і тварин. В ході соціологічного опитування співробітник комунального підприємства «Затишне місто» спробував дізнатися про ставлення жителів Павлограда до проблеми бездоглядних четвероногих братів наших менших.
Ми підійшли до містян з наступними запитаннями.
Наскільки людей взагалі турбує ця проблема? Як часто вони зустрічають бездоглядних собак на вулицях? Чи були свідками їх агресивної поведінки? Яким шляхом потрібно скорочувати чисельність бездоглядних тварин у місті?
- В процесі спілкування з респондентами з’ясувалося, що в нашому місті в основному живуть добрі люди. Багато жителів, особливо представниці прекрасної статі, інакше, як обездоленими, таких тварин не називали. Павлоградки впевнені, що такі тварини не завинили в тому, що народились на вулиці. І тим більше не винні ті коти та собаки, які раніше мали господарів, але з різних причин зосталися на вулиці нікому не потрібними.
Багатьом до сліз жаль цуценят, які з‘явилися на світ в підвалах. Хоча майже всі, кого ми опитували, сказали, що пам’ятають про те, що менше, ніж через рік, ці малята виростуть і будуть представляти реальну загрозу для дітей і навіть дорослих.
- В більшій частині чоловіки відповіли нам набагато жорсткішими словами. На їх погляд, бездоглядні собаки – це дійсно реальна загроза для людей. Вони вважають, що багато собак хворіють, і їхній укус небезпечний. Нагадали про довге лікування від якої-небудь зарази. Так само містяни відповідали, що не раз бачили і навіть самі зіткнулися з агресивною поведінкою дорослих собак.
- Під час відвідування шкіл ми дізналися про те, що з міськвно в учбові заклади міста надійшли телефонограми, в яких педагогів закликають стежити за тим, щоб на перервах школярі, особливо молодших класів, по можливості не виходили на вулицю.
- Так само павлоградцам відомо, що Павлоградська міська рада прийняла програму гуманного скорочення чисельності бездоглядних тварин. Вони добре інформовані, що найближчим часом офіційно почне працювати притулок по вулиці Харківська, 8-А. Павлоградці в своїй основній масі хочуть, щоб перебування тварин у ньому було відкритим і допомагало виховувати в міських дітях любов до тварин. Так, нам відповіли, що на багатьох сайтах читали інформацію про відвідування цього об’єкта міським головою Павлограда Анатолієм Вершиною і знають, що мер міста приділяє велику увагу гуманному підходу у відношенні до вуличних тварин.
- Деякі жителі висловили упевненість, що, не дивлячись на свої скромні сімейні бюджети, змогли б, по можливості, взяти участь у підгодовуванні тварин з притулку, якщо їх про це попросять.
- Представляємо увазі читачів деякі відповіді тих павлоградів, які не відмовилися назвати своє ім’я та сфотографуватися.
Віктор Захаров, майстер комунального підприємства:
— Вважаю, що вуличних собак розвелось дуже багато. Наприклад, на РТС бігають цілі зграї, в кожній з них – не менше десятка великих псин. Вони й на мене неодноразово намагались накинутися, і на інших перехожих також. Це відбувається посеред дня. В темний час доби взагалі треба бути досить обережним.
Наталя Іванівна:
— Я постійно дивлюся новини Павлоградської телерадіокомпанії і все знаю про відкриття притулку. Я за те, щоб бездоглядні собаки, які будуть відловлені, були розміщені в достойному для них місці. Щоб там за ними був гарний догляд. Так повинно бути, якщо ми прямуємо до Європи, правда?
Валентина Ситник, учитель початкових класів:
— Позитивно ставлюся до того, що в місті збудований притулок. Але важливо, щоб тварини у ньому знаходилися, як у доброго хазяїна. Таким чином, ми приберемо небезпеку з вулиць і в той же час з гуманністю поставимось до живих істот. Треба боротися не з бездоглядними тваринами, а з проблемою бездомності.
Роман Ливадний, учень 8-го класу:
— Вчора я побачив, як в районі автостанції машина збила собаку і навіть не зупинилася. Боляче і страшно на це дивитися. Але також страшно йти ввечері і зіткнутися зі зграєю агресивних тварин. Я знаю, що в місті будується притулок. Мабуть, це правильне рішення проблеми. Хотілось би у ньому коли-небудь побувати.
Павло Вивтинець, лікар ветеринарної медицини:
— Я дуже люблю тварин, інакше не обрав би таку професію. Закінчив ветеринарний факультет Дніпропетровського аграрного університету, тому, звичайно, добре знаю, що собою являє велика собача зграя. Адже в ній обов’язково є вожак, і потенціал якої реально перевищує силу навіть декількох дорослих людей. Згоден з тим, що пришов час вирішувати проблему. Знаю, что міська влада багато чого робить у даному напрямку.
