Минуло вже 85 років, як Україна перегорнула одну з самих болючих сторінок своєї історії — голодомор 1932-1933 років. Однак викреслити з народної пам’яті ці страшні події неможливо. В сім’ях багатьох тисяч українців від покоління до покоління передаються свідчення і зберігається пам’ять про загиблих рідних та близьких людей.
Пам’ятаючи і досліджуючи минуле, ми робимо висновки на майбутнє. Ніяка мета не може бути виправданою, якщо ціною її виконання стає найвища цінність — людське життя.
Звертаюсь до кожного жителя Павлограда, до кожної сім’ї. Схиліть голови перед пам’яттю невинно загиблих рідних та близьких. Це дуже потрібно для кожного з нас, для нинішнього і прийдешнього поколінь, для нашої єдності, для віри у життя і справедливість, для того, щоб часи лихоліття ніколи не повернулися на нашу щедру, родючу землю.
Світла пам’ять загиблим!
Міський голова А.Вершина