Щодо порядку надання щорічних відпусток
Щорічна відпустка суміснику надається на загальних засадах
Які тривалість та порядок надання й оплати щорічної відпустки сумісника, який працює на 0,5 ставки?
Встановлюючи у ст. 102-1 КЗпП правило, згідно з яким, працівники, які працюють за сумісництвом, одержують зарплату за фактично виконану роботу, законодавець не визначає жодних особливостей порядку оплати відпустки таких працівників.
Тривалість відпустки працівника-сумісника не відрізняється від тривалості відпустки основ-ного працівника, тобто залежить від тривалості відпустки, встановленої для конкретної посади.
Наприклад, якщо для викладача вищого навчального закладу постановою Кабміну від 14.04.97 р. №346 встановлено тривалість щорічної основної відпустки 56 календарних днів, ця тривалість поширюється як на працівників,які працюють на постійній основі, так і на сумісників.
Щодо порядку надання відпустки законодавство встановлює додаткові гарантії, відповідно до яких сумісникам за їхнім бажанням одночасно з відпусткою за основним місцем роботи
Відпустки сумісникам і не тільки їм
Розрахувати відпустку нескладно, якщо працівник працює за основним місцем роботи і має нормований робочий день. А от підрахунок відпустки, що належиться сумісникові або працівникові з ненормованим робочим днем або неповним робочим часом, є набагато цікавішим.
Відпустка для сумісників
Робота на умовах неповного робочого часу не тягне за собою жодних обмежень обсягу трудових прав працівників (ч. 3 ст. 56 КЗпП). А оскільки всі громадяни, які перебувають у трудових відносинах з підприємством, мають право на відпустку (ст. 2 Закону про відпустки), сумісники також мають право на щорічну відпустку. Тобто сумісник має право отримати щорічну відпустку і за основним місцем роботи, і за неосновним місцем роботи (сумісництвом). При цьому як щорічна відпустка за основним місцем роботи, так і щорічна відпустка, що надається за сумісниц-твом, підлягає оплаті.
Тривалість відпустки за сумісництвом така сама, як і тривалість відпустки за основним місцем роботи, і не може бути меншою за 24 календарні дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору за сумісництвом.
Як правило, відпустка на підприємстві, де працівник працює за сумісництвом, надається в той самий час, коли працівник йде у відпустку за основним місцем роботи.
Згідно з чинним законодавством, сумісник може по-різному брати свої щорічні відпустки за обома місцями праці.
Порядок надання та виплати відпускних та виплати компенсації за невикористану відпустку працівникові, що працює за сумісництвом, так само як і працівникові, що працює за основним місцем роботи, регулюється Кодексом законів про працю України (надалі – КЗпПУ) та Законом України „Про відпустки” № 504/96-ВР від 15.11.1996 року.
Згідно ст. 75 КЗпПУ щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних днів за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору. Працівник, що працює за сумісництвом, за власним бажанням має право на щорічну відпустку повної тривалості (24 календарні дні) до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на даному підприємстві (згідно з п. 6 ст. 10 Закону України «Про відпустки”).