Наша орденоносна павлоградська земля славиться своїми героями, самовідданим подвигом наших земляків у роки Великої Вітчизняної війни, павлоградським збройним повстанням — єдиним в історії страшної війни, яке забрало більше 12 тисяч життів павлоградців.
Напередодні 68-річниці визволення міста від фашистських загарбників ми повертаємося до незабутньої осені 43-го, згадуємо тих, хто у жорстокій битві виборов звільнення Павлограда. Пам’ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як найбільший за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар Перемоги найдорожче — життя.
В ці дні в закладах освіти пройшли години пам’яті. Учні шкіл не залишили без уваги жодного братського поховання, жодного меморіалу, жодного пам’ятника загиблим в роки Великої Вітчизняної війни. Для жителів мікрорайонів ПЗТО та ПМЗ силами учнів четвертої та п’ятої шкіл було проведено святковий концерт та виставка-ярмарок дитячої творчості. Пройшли мітинги пам’яті біля братських поховань на станції Павлоград-2 та мікрорайоні імені 18 вересня.
Під час урочистостей міський голова І.С.Метелиця зі словами безмежної вдячності за стійкість, мужність, хоробрість і героїзм привітав ветеранів Великої Вітчизняної війни, учасників бойових дій: «Дорогі наші ветерани! Моє прохання до вас: молю, прошу вас, живіть якомога довше серед нас, допомагайте нам будувати вільну, демократичну країну. Таку країну, яку хотіли ви. Без вашого досвіду, без вашого подвигу, без вашої історії Україна не відбулася б. Довгих вам років життя, міцного здоров’я, бадьорого духу, любові і поваги рідних та близьких!»
Кожного року меншає серед нас живих легенд історії. Даються в знаки і опалена війною молодість, сирі окопи і бліндажі, голод і холод, хвороби і рани. В той День міста не всі змогли прийти на свято. Кожного із запрошених ветеранів від імені міського голови вітала вдома заступник міського голови Рябова А.В. Її радо зустрічали Гордієнко Олександр Миколайович, Лисенко Іван Григорович, Олежко Олена Йосипівна, Рощупкін Євген Андрійович.
Пам’ять потрібна загиблим, увага потрібна живим!