Офіційний сайт Павлоградської міської ради
4 жовтня 2018 року у психоневрологічному відділенні КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1»ДОР» було проведено прес-конференцію на тему: «10 жовтня – Міжнародний день психічного здоров’я». У роботі прес-конференції взяла участь зав. психоневрологічного відділення КЗ «Павлоградська міська лікарня № 1»ДОР», міський психіатр Гамій Наталя Володимирівна.
Гамій Н.В. інформувала журналістів, що метою проведення Міжнародного дня психічного здоров’я є підвищення обізнаності про проблеми психічного здоров’я і мобілізація зусиль для підтримки психічного здоров’я та озвучила тему цьогорічного заходу: «Молоді люди та психічне здоров’я в мінливому світі».
Лікар розповіла про вплив оточуючого середовища на психічне здоров’я молоді. Наразі багато підлітків живуть в умовах гуманітарних надзвичайних ситуацій, таких як регіональні конфлікти, війни,стихійні лиха та епідемії. Насильство, бідність, приниження і відчуття непотрібності, можуть посилити ризик розвитку проблем психічного здоров’я.
У підлітковому і молодому віці відбувається багато життєвих змін, таких як закінчення школи, розставання з рідною домівкою, вступ до іншого учбового закладу чи працевлаштування на роботу. Для багатьох це дуже цікавий час. Але це також час стресів і тривог. У деяких випадках переживання, які не були своєчасно розпізнані і залишились без уваги, можуть призводити до розвитку психічних захворювань. Взагалі, половина всіх психічних захворювань починається у віці до14 років, але часто захворювання не виявляються і не лікуються.
Однією з проблем в світі є шкідливе вживання алкоголю і наркотичних засобів серед підлітків і молоді. В Україні близько 3.5 тисяч дітей перебувають на обліку з приводу вживання алкоголю та психоактивних речовин. Серед українських підлітків 13-15 років палять майже 63%, досвід вживання алкоголю мають – 90%, а наркотичних речовин – до 40% підлітків.
Велике додаткове навантаження для психічного здоров’я, незважаючи на багато очевидні переваги онлайнових технологій, завдають зростаюче використання віртуальних мереж в будь-який час дня і ночі. Молодь проводячи більшу частину свого дня в Інтернеті — переживає кібер-злочини, кібер-залякування та грає в насильницькі відеоігри. У 2007 році фахівці помітили, що з кожним роком все більше дітей – представників цифрового покоління страждають розладом уваги, втратою пам’яті, низьким рівнем самоконтролю, когнітивними порушеннями, пригніченістю і депресією.
В Павлограді близько 400 дітей та підлітків перебувають на обліку у психіатра і майже 30% з них мають поведінкові та емоційні порушення.
Дослідження показують, що в мозку представників цифрового покоління спостерігаються зміни, схожі на ті, що з’являються після черепно-мозкової травми або на ранній стадії деменції (недоумства), яка зазвичай розвивається в старечому віці.
Також дитині потрібен здоровий і повноцінний сон. Але сучасні діти не здатні вийти з Інтернету і відірватися від комп’ютерних ігор. Це сильно скорочує тривалість їх сну і веде до порушення. Як же цифрові технології можуть змінити мозок дитини?
По-перше, кількість зовнішніх стимулів обмежується через одноманітність проведення часу в Інтернеті. Дитина не отримує необхідного йому досвіду, щоб розвинути досить важливі ділянки мозку, які відповідають за співпереживання, самоконтроль, прийняття рішень… А те, що не працює – відмирає. Діти не звикли запам’ятовувати інформацію – їм простіше знайти її в пошукових системах. Ось тобі і проблеми з пам’яттю. Вони її не тренують.
Думаєте, що діти стали набагато розумнішими завдяки Інтернету? В проведеному експерименті нинішні одинадцятирічні виконували завдання на такому рівні, який демонстрували восьми-дев’ятирічні діти 30 років тому. Дослідники відзначають, що однією з основних причин цього є життя у віртуальному світі. Цифрові технології інфантилізують мозок, перетворюючи його на подобу мозку маленьких дітей.
Досить просто обмежити час користування всілякими гаджетами. Потрібно заборонить використовувати гаджети ночами і у вихідні дні, ніяких екранів і гаджетів в спальні!
Дозволяти користуватися своїми планшетами і смартфонами максимум 30 хвилин-1 годину на день, молодшим дітям зовсім не давати гаджетів.
Це відповідь на питання «що потрібно робити?». Подбати про підростаюче покоління. Подумати, яке майбутнє їх чекає через 10-20 років, якщо вони сьогодні проводять півдня перед екранами своїх суперсучасних гаджетів.
Зараз все ширше визнається необхідність сприяти молодим людям у формуванні психічної стійкості з самого раннього віку, з тим щоб вони вміли долати сучасні життєві труднощі.
Ці вміння дають реальні результати у вигляді повної фінансової та психологічної свободи і незалежності від інших людей.
Наталія Володимирівна підкреслила, що чітко простежується зв’язок між самогубствами і психічними розладами (в першу чергу, депресією і розладами, викликаними вживанням ПАР), багато самогубств відбуваються імпульсивно в моменти кризи, коли втрачається здатність долати стресові ситуації в житті, такі як фінансові проблеми, розрив відносин або хронічний біль і хвороба.
Крім того, суїцидальна поведінка багато в чому асоціюється з конфліктами, стихійними лихами, насильством, зловживанням або втратами, а також почуттям ізоляції. Показники самогубств високі серед найбільш уразливих груп, які піддаються дискримінації, наприклад, біженці, мігранти, національні меншини, а також ув’язнені. Найсильнішим фактором ризику в плані самогубства є попередня спроба самогубства.
В більшості випадків, причина дитячого суїциду – стосунки з близькими, нерідко діти здійснюють суїциди із-за того, що батьки не змогли приділити достатньо уваги їх проблемам. Наприклад, дитину переслідують однолітки або у нього нерозділене кохання, і в якийсь момент він стикається з цим один на один, йому не вистачає підтримки. Це не обов’язково погане або жорстоке ставлення, бувають емоційно глухі батьки. Тобто вони не реагують на скарги дитини, не вникають в його шкільні проблеми або конфлікти з однолітками. Як правило, діти справляються з проблемами самі, але є дуже ранимі діти і вони – в групі ризику.
Причиною самогубства може стати погана оцінка по предмету, грубе зауваження вчителя, перебування в «групах смерті» в соцмережах. Потрібно встановити контакт, такий, щоб дитина знала – щоб не трапилося, ви завжди будете на її стороні. Шукати зв’язок, бути уважнішими, дистанціювати підлітка від Інтернету, але не шляхом заборони, а шляхом надання альтернативи, наприклад сумісної подорожі-пригоди в парк, ліс чи на річку,чи на екскурсію в інше місто.
Стигматизація, особливо щодо психічних розладів і самогубства, означає, що багато людей, що замислюються про те, щоб позбавити себе життя, або вчинили спробу самогубства, не звертаються за допомогою і тому не отримують ту допомогу, якої вони потребують.
В Павлограді не кожного року, але теж бувають 1-2 випадки самогубства серед підлітків, а спроб самогубств 3-5 випадків, але це тільки ті, що потрапляють в поле зору психіатрів.
Самогубство – це складне питання, і тому зусилля щодо запобігання самогубств вимагають координації і спільної роботи цілого ряду секторів суспільства, включаючи сектор охорони здоров’я, освіти, трудові ресурси, сільське господарство, бізнес, правосуддя, право, оборона, політика і ЗМІ. Такі зусилля повинні бути всеосяжними і комплексними, оскільки якийсь один підхід не може вплинути на настільки складне питання, як самогубства.
Психіатр наголосила, що профілактика починається зі знання і розуміння ранніх ознак і симптомів психічних захворювань. Батьки і вчителі повинні сприяти формуванню у дітей та підлітків життєвих навичок, необхідних для подолання повсякденних труднощів як в побуті так і в школі. Батьки повинні навчити дитину:
— як регулювати свої емоції і потреби самостійно, а не за допомогою інших людей;
— як забезпечити себе і свої потреби самостійно, а не за допомогою інших людей;
— як реалізуватися в соціумі самостійно, а не за допомогою інших людей.
Ні в якому разі не нехтуйте допомогою професіоналів – часто впоратися з проблемою своїми силами практично неможливо. Якщо Вам необхідна консультація з питань збереження психічного здоров’я, звертайтесь до фахівців психоневрологічно-диспансерного відділення КЗ «Павлоградська міська лікарня №1» ДОР» (вул. Шевченка, 63, тел. 20-00-60).
Відділ охорони здоров’я
Павлоградської міської ради
Кабінет пропаганди медичних знань
КЗ «ЦПМСД м. Павлограда» ПМР
