Офіційний сайт Павлоградської міської ради
Підприємництво як один із шляхів вирішення проблеми безробіття
Кризові явища в нашій економіці, складності і протиріччя в становленні нових форм власності, розрив сформованих раніше сільськогосподарських зв’язків, нестійкість ринку праці — такі реалії сьогоднішнього дня. І не приходиться сподіватися, що у найближчу годину хтось чи щось радикальним образом змінить ситуацію в країні на краще. Тому найбільш активні і рішучі наші співвітчизники беруться за створення свого підприємства, намагаючись знайти власне місце в системі господарських чи комерційних структур.
Серед заходів , спрямованих на подолання безробіття і створення умов для продуктивної діяльності, державна служба зайнятості все більшу увагу приділяє орієнтації незайнятих громадян на підприємницьку діяльність. Самозайнятість надає можливість як найкраще використати індивідуальні особливості людини, отримати стабільний заробіток.
Підприємництво — це форма діяльності в сфері виробництва товарів та надання послуг з метою отримання можливо більшого прибутку .
У залежності від обраного виду власності відрізняють такі типи підприємництва :
малий бізнес \ заснований на особистій формі власності або оренді\
партнерство \ заснований на сумісницькій формі власності
корпоративне підприємництво \ базується на акціонерній формі
власності \.
На початковій стадії найбільш вдалим є малий бізнес. З найбільш розповсюджених форм господарювання його є мале підприємство з чисельністю працюючих , у залежності від галузі економіки , 15-20 чоловік. Одне з основних місць займають і підприємства, які базують свою діяльність на праці сім ї або особистій праці самого підприємця .
Усю сукупність функцій, виконуваних підприємством у процесі виробництва чи продукції послуг , можна умовно розділити на основні блоки:
організація справи — заснування нової справи , реалізація деякого нововведення , фінансові вкладення , прийняття на себе ризику
керування виробництвом — прийняття управлінських рішень, організація
їхнього виконання і контроль за виконанням , внесення необхідних коректив
— безпосередньо виробництво — втілення підприємницьких і
управлінських ідей у конкретну продукцію чи послугу, що знаходить попит на ринку .
Центральну роль у підприємницькій діяльності грає особистість підприємця.
Підприємець — це власник господарчого виробництва , який організує можливості для впровадження нового продукту, нової технології або покращеної організації.
У залежності від обраної підприємцем господарсько — організаційної
форми підприємства він одночасно виступає і як підприємець , і як менеджер , і
як безпосередній виконавець одночасно. Той, хто збирається заснувати подібну
справу, повинен органічно сполучати в собі якості як підприємця, так керівника
і митецького професіонала, здатного робити конкурентноздатну на ринку
продукцію.
ОСОБИСТІСТЮ ХАРАКТЕРИСТИКИ УСПІШНОГО ПІДПРИЄМЦЯ
-цілеспрямованість , ініціативність , рішучість і активність
-комунікабельність , уміння спілкуватися з людьми , здатність переконувати і
-встановлювати ділові і особисті зв’язки
-уміння ставити інтереси клієнтів вище власних
-незалежність і впевненість у собі
-творчій потенціал
-висока вимогливість до себе
-відсутність стереотипності мислення , уміння приймати неординарні
-рішення і бути готовим до будь-якого повороту подій , уміння йти на
-розумний ризик
-добре розвинута інтуїція , блискавична реакція , чіпка пам’ять,
-уміння регулювати свій психо-емоційний стан
Але відсутність реальних мотивів і цілей для організації власного бізнесу ,невміння доводити справу до кінця , відсутність гнучкості в прийняттірішень , спрощені погляди на складні процеси , помисливість і страх , щохтось раніше упровадить його ідеї, відірваність від практики, зайва мрійність, надмірне захоплення новаціями в більшості випадків приводить до невдачі.
При цьому важливо мати на увазі, що одні з необхідних якостей підприємця уроджені, інші — результат розвитку природної схильності, треті — наслідок навчання! практичного досвіду.
Підприємець повинен мати необхідний рівень фахової підготовки.
Успішному підприємцю необхідні знання з основ менеджменту , в тому числі фінансового, ринкової економіки , маркетингу, бухобліку на малому підприємстві, управління кадрами, керівництва персоналом у сучасних умовах, організації кадрових підрозділів, трудового законодавства .
Крім того підприємець повинен бути ерудованим, культурно розвиненим, володіти позитивними громадськими і моральними якостями , почуттям професійної честі і соціальної відповідальності.
УМОВИ ТА ПОРЯДОК ОДНОРАЗОВОЇ ВИПЛАТИ
ДОПОМОГИ ПО БЕЗРОБІТТЮ ДЛЯ ОРГАНІЗАЦІЇ
БЕЗРОБІТНИМИ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути
працевлаштовані у зв’язку з відсутністю на ринку праці підходящої
роботи , за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися
одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності
2. Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі
річної суми допомоги по безробіттю , визначеної конкретному безробітному. Якщо безробітний вже отримав частину призначеної допомоги по безробіттю , то виплачується її залишок.
3. Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає
до центру зайнятості такі документи :-заяву про надання допомоги бізнес – план.
ІНФОРМУЄ ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКА ОДПІ
З 06.08.2011 року набрав чинності Закон України від 07.07.2011р. №3609-VI “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України». Цим законом внесено дуже важливі зміни в Податковий кодекс, зокрема, до статті 177 «Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою – підприємцем від здійснення господарської діяльності, крім осіб, які обрали спрощену систему оподаткування».
Новою редакцією п.177.4 змінено перелік витрат, що фізичні особи – підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, можуть ураховувати для визначення об»єкта обкладання податком на доходи фізичних осіб. Так, до витрат, безпосередньо пов»язаних з отриманням доходів, на сьогодні належать документально підтверджені витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно з розділом ІІІ Податкового кодексу. У свою чергу, за п.138.1 Податкового кодексу витрати операційної діяльності включають:
Відповідно до норм абзацу другого пп.177.5.1 Податкового кодексу у підприємців на загальній системі оподаткування з»явилася можливість зменшення суми авансового платежу з податку на доходи фізичних осіб. Так, за умови, що сума доходу, отриманого за попередній календарний квартал поточного року, зменшилася порівняно з розрахунковою очікуваною сумою більше ніж на 20%, наступний авансовий платіж дозволено зменшити пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для цього до настання строку сплати такого авансового платежу до органу державної податкової служби подається заява в довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу і стисле пояснення обставин, що призвели до зниження суми отриманого доходу.
Унаслідок оновлення п.177.8 Податкового кодексу скасовано обов»язок фізичної особи – підприємця надавати іншим суб»єктам господарювання оригінал виписки або витягу з Єдиного державного реєстру. Віднині для того, щоб суб»єкти господарювання не утримували податок на доходи фізичних осіб з доходів, що виплачуються підприємцям, останні повинні надати копію документа, що підтверджує державну реєстрацію їх як суб»єкта підприємницької діяльності. Таким документом є витяг або виписка з Єдиного державного реєстру, а також свідоцтво про державну реєстрацію для підприємців, які зареєструвалися до 07.05.2011 року і не змінювали про себе відомості в Єдиному державному реєстрі.
УВАГА ! Закон №3609 продовжив дію норми п.6 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Отже, до підприємців на загальній системі оподаткування не застосовуються фінансові санкції за порушення податкового законодавства на наслідками діяльності у другому – четвертому календарних кварталах 2011 року.
Щоб більш досконало ознайомитись з нормативною базою, якою керуються фахівці податкової служби, пропонуємо передплачувати єдине офіційне видання ДПА України
– журнал “Вісник податкової служби України”
(передплатний індекс 22599 — українською мовою, 22600 — російською мовою).
Працює сучасний
контакт-центр Інформаційно-довідкового департаменту державної податкової служби.
Відповіді на запитання платників податків від усіх регіонів України з питань оподаткування надаються за багатоканальним телефонним номером 0-800-501-00-70 (безкоштовно із стаціонарних телефонів).
Відповіді також надаються факсом та електронною поштою через мережу Інтернет (IDD@ STA. GOV.UA)
Режим роботи Інформаційно-довідкового департаменту ДПА України
з 8 до 20 години щоденно, крім суботи та неділі.
ІНФОРМУЄ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД
В зв’язку з припиненням діяльності управління Пенсійного фонду України в м.Павлоград Дніпропетровської області та управління Пенсійного фонду України в Павлоградському районі Дніпропетровської області та утворенням управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області відкриваються нові рахунки утвореного управління Пенсійного фонду. Реквізити рахунків для зарахування внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування :
№ 25608303018525 для зарахування збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
№ 25606303128525 для зарахування страхових внесків від підприємств, організацій, установ (4%,33,2%,42%);
№ 25607303138525 для зарахування страхових внесків від застрахованих осіб (1%-5%),
Одержувач: управління Пенсійного фонду України в м. Павлограді та Павлоградському районі Дніпропетровської області
Код ЄДРПОУ одержувача: 37735534
МФО банку 306298
Банк одержувача: Павлоградське відділення №2992 АТ «Ощадбанк»
Пенсійна реформа: заробіток для пенсії визначається по-новому
Починаючи з 01.10.2011р. у зв’язку з пенсійною реформою для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» змінено період для визначення заробітної плати.Для обчислення пенсії буде враховуватися заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року (за цей період індивідуальні відомості про застраховану особу надаються з бази даних Пенсійного фонду), тобто пенсіонеру не потрібно надавати довідки про заробітну плату з підприємств, установ, організацій, де він працював.Що стосується заробітної плати за періоди роботи до 1 липня 2000 року, то така заробітна плата може бути врахована при обчисленні пенсії за таких умов:
1. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами. Таке право пенсіонери матимуть лише у період до 1 січня 2016 року;
2. В разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців.
Такий же принцип закладений в порядок визначення заробітку для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Змінами до статті 24 цього Закону передбачено, що для обчислення пенсії враховується заробітна плата наукового (науково-педагогічного) працівника за основним місцем роботи за весь період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року.За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі якщо період страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника, починаючи з 1 липня 2000 року, становить менш як 60 календарних місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата за основним місцем роботи за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу на посадах наукового (науково-педагогічного) працівника підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв у роботі.Починаючи з 01.10.2011р. збільшена кількість періодів, які можна виключити при визначенні заробітку як невигідні.Так, за вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за інвалідом І групи або дитиною-інвалідом віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню:
– за час строкової військової служби у Збройних Силах України, Службі безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях, а також в органах Міністерства внутрішніх справ України;
– за час отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
– за час догляду за дитиною-інвалідом та за час догляду непрацюючих працездатних осіб, які здійснюють догляд за інвалідом І групи або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річного віку, якщо такі непрацюючі працездатні особи отримують допомогу або компенсацію відповідно до законодавства.
Загальний період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.Починаючи з 01.01.2012р. змінюється показник середньої заробітної плати, з урахуванням якого визначатиметься заробіток для призначення пенсії. Передбачено, що цей показник буде визначатися за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. До 01.12.2012р. пенсії призначатимуться з показника середньої зарплати за попередній рік перед зверненням за пенсією.Аналогічні правила діятимуть і при обчисленні пенсій відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Зокрема, змінами до статті 24 цього Закону передбачено, що з 01.01.2012р. для обчислення заробітку під час призначення пенсії науковому (науково-педагогічному) працівнику застосовується середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, у тому числі в сільському господарстві, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.Починаючи з 01.10.2011р. при обчисленні заробітної плати за періоди одержання допомоги по безробіттю враховуватиметься мінімальна зарплата. До прийняття Закону про пенсійну реформу при обчисленні зарплати за періоди одержання допомоги по безробіттю враховувалися нулі, що зменшувало коефіцієнт зарплати та розмір призначеної пенсії.Із жовтневим запровадженням пенсійної реформи змінено й порядок визначення заробітної плати при переведенні з одного виду пенсії на інший.Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. Також при переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за додатково відпрацьовані і раніше не враховані періоди страхового стажу. В цьому разі, буде застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати та набула не менш як 24 місяців страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії незалежно від перерв у роботі, при переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком вперше, застосовується середня заробітна плата за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком.Починаючи з 01.10.2011р. для всіх видів пенсій змінено максимальну величину бази нарахування єдиного внеску та максимальну величину пенсійного заробітку. Відтепер ця сума дорівнює сімнадцяти розмірам прожиткового мінімуму для працездатних осіб, замість п’ятнадцяти, як було до пенсійної реформи (з 01.10.2010р. ця сума становить 16745 грн.: 985 грн. Х 17).
Пенсії, передбачені законами України «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про статус народного депутата України», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» призначатимуться в розмірі 80 % відповідних сум заробітної плати. До введення пенсійної реформи зазначені пенсії обчислювалися у розмірі від 80% до 90% заробітку.
ВИВЧАЄМО НОВЕ ПЕНСІЙНЕ ЗАКОНОДАВСТВО
У зв’язку з введенням в дію Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи», починаючи з 01.10.2011р. в Україні встановлений єдиний для чоловіків і жінок вік виходу на пенсію – 60 років. Проте підвищення пенсійного віку для жінок з нинішнього 55-тирічного віку буде здійснюватися поступово в залежності від дати народження жінки за такою схемою:
– 55 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1956р. по 31.03.1957р.;
– 56 років – які народилися з 01.04.1957р. по 30.09.1957р.;
– 56 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1957р. по 31.03.1958р.;
– 57 років – які народилися з 01.04.1958р. по 30.09.1958р.;
– 57 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1958р. по 31.03.1959р.;
– 58 років – які народилися з 01.04.1959р. по 30.09.1959р.;
– 58 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1959р. по 31.03.1960р.;
– 59 років – які народилися з 01.04.1960р. по 30.09.1960р.;
– 59 років 6 місяців – які народилися з 01.10.1960р. по 31.03.1961р.
– 60 років – які народилися з 1 квітня 1961 року.
В період до 01.01.2015р. жінки можуть вийти на пенсію і в 55-ти річному віці, якщо вони звільнилися з роботи та мають стаж не менше 30 років. У цьому випадку розмір їх пенсії, зменшується на 0,5 відсотка за кожний повний чи неповний місяць дострокового виходу на пенсію Проте це правило не розповсюджується у випадку нарахування так званих спеціальних пенсій – державним службовцям, науковцям, суддям, де пенсійний вік також підвищується.
Зокрема, право на пенсію за нормами законів України «Про державну службу»,«Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про статус народного депутата України» та право на щомісячне довічне грошове утримання відповідно до Закону України “Про судоустрій і статус суддів” з 1 жовтня 2011 року матимуть жінки після досягнення лише нового пенсійного віку з урахуванням його поетапного підвищення без зниження за професійною чи соціальною ознакою (багатодітні матері, пільгові професії, тощо).
Для чоловіків вік виходу на пенсію або щомісячне довічне грошове утримання за вказаними законами, починаючи з 2013 року, поступово збільшуватиметься до 62 років за такою схемою:
– 60 років 6 місяців – які народилися з 01.01.1953р. по 31.12.1953р.;
– 61 рік – які народилися з 01.01.1954р. по 31.12.1954р.;
– 61 рік 6 місяців – які народилися з 01.01.1955р. по 31.12.1955р.
При досягненні 60-ти річного віку (або пільгового пенсійного віку за соціальною чи професійною ознакою) такі чоловіки матимуть право лише на отримання пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».
У зв’язку із збільшенням пенсійного віку, змінено також граничний вік перебування на державній службі (на службі в органах місцевого самоврядування, на дипломатичній службі), який становитиме 60 років для жінок і 62 роки для чоловіків. У виняткових випадках після закінчення граничного віку перебування на державній службі державні службовці (службовці органів місцевого самоврядування, дипломатичні працівники) можуть бути залишені на державній службі лише на посадах радників або консультантів за рішенням керівника відповідного державного органу.
Слід звернути увагу, що з прийняттям Закону про пенсійну реформу збережено умови визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та на пенсію за вислугу років на загальних підставах. Тому вимоги щодо віку, які дають право на ці пенсії, залишаються незмінними.
Так, зокрема, зберігається право на призначення пенсії при досягненні 50 років за доярками і свинарками, жінками, які народили п’ятеро або більше дітей і виховали їх до шестирічного віку, і за матерями інвалідів з дитинства, які виховали їх до цього віку. Особи, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 матимуть право на пенсію за віком при досягненні 45 років жінками і 50 років чоловіками. Працівникам за Списком № 2 пенсія призначатиметься при настанні 50-ти річного віку в жінок і 55-тирічного в чоловіків.
Залишаються незмінними норми щодо призначення пенсії за вислугу років, незалежно від віку, працівникам закладів освіти, охорони здоров’я та соціального захисту, льотчикам, артистам і спортсменам.
Проте нині діюче зниження пенсійного віку для жінок, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з 01.10.2011р. буде проводитися з нового пенсійного віку з урахуванням поетапного його підвищення. При цьому, для пенсій держслужбовців таке зниження пенсійного віку не проводиться.
Наприклад, новий пенсійний вік жінки, яка народилася 1 червня1957 року, – 56 років. Якщо ця жінка відноситься до категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи і має право на зниження пенсійного віку на 2 роки, то вона матиме право на пенсію після досягнення 54 років, якщо має право зниження на 5 років – то після досягнення 51 року, якщо на 10 років – то після досягнення 46 років.
Законом про пенсійну реформу внесені зміни до законів України “Про зайнятість населення” та “Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні”.
З урахуванням зазначених змін особам, трудовий договір з якими розірвано з ініціативи власника або уповноваженого ним органу у зв’язку із змінами в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідацією, реорганізацією, перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності або штату працівників, а також виявленою невідповідністю працівника займаній посаді за станом здоров’я, гарантується право на достроковий вихід на пенсію, якщо звільнення відбулося за півтора року до досягнення нового пенсійного віку, тобто за півтора року до досягнення 60 років чоловіками і від 55 років 6 місяців до 60 років (за вищезазначеною схемою) – жінками, або віку, що дає право на призначення пенсії відповідно до законів України “Про державну службу”, “Про статус народного депутата України”, “Про наукову і науково-технічну діяльність” (за наявності відповідних умов).
ІНФОРМУЄ
ВІДДІЛ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
ТА УМОВ ПРАЦІ ВИКОНКОМУ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Наявність трудового договору – гарантія соціального захисту працівника
Приймаючи працівника на роботу із відповідним записом в його трудовій книжці, власник чи його представник вступає з ним у трудові відносини, визначені Кодексом законів про працю України (КЗпП України). Основним документом у цих відносинах стає трудовий договір або контракт (ст.21 КЗпП).
Трудовий договір — це угода між працівником і власником (або уповноваженим ним органом чи особою). Трудовим договором передбачено такі зобов’язання сторін: працівника — виконувати ту роботу, яку визначено цим договором, дотримуватися внутрішнього трудового розпорядку, власника (або уповноваженого ним органу чи особи) — виплачувати працівникові заробітну плату й забезпечувати умови праці, які є необхідними для виконання роботи і передбачені законодавством про працю, колективним договором.
Трудовий договір може бути:
— безстроковим, що укладається на невизначений строк;
— на визначений строк, встановлений за погодженням сторін;
— таким, що укладається на час виконання певної роботи.
Укладення трудового договору оформляється наказом або розпорядженням роботодавця про зарахування працівника на роботу. Форма наказу про зарахування на роботу (ф.П-1) затверджена наказом Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 09.10.95 р. №253. На підставі підписаного наказу (розпорядження) про прийом на роботу відділ кадрів заповнює «Особову картку» (ф.П-2), робиться відповідний запис у трудовій книжці, а бухгалтерія відкриває особовий рахунок.
На кожному підприємстві має вестися Книга наказів (розпоряджень) про прийом, переведення і звільнення з роботи працівників, працюючих за трудовим договором. Книга має бути прошита, пронумерована, скріплена печаткою і підписом керівника.
При вступі на роботу працівник зобов’язаний подати наймачеві свою трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без подання трудової книжки приймаються на роботу лише працівники, які працевлаштовуються вперше.
Трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Але це необов’язково. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження про прийняття на роботу не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи. Додержання письмової форми (ст.24 КЗпП) є обов’язковим лише у таких випадках: при організованому наборі працівників; під час укладення трудового договору про працю в районах з особливими природними, географічними і геологічними умовами й умовами підвищеного ризику для здоров’я; при укладенні контракту; у разі укладення трудового договору з неповнолітнім; у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору в письмовій формі.
Контракт — це різновид трудового договору, який має від нього деякі відмінності.
Згідно з постановою КМУ від 19.03.94 р. №170 «Про впорядкування застосування контрактної форми трудового договору» контракт завжди укладається на певний строк дії і застосовується щодо працівників, які працевлаштовуються на визначений строк або на час виконання певної роботи. Контракт на відміну від трудового договору завжди укладається в письмовій формі.
У контракті встановлюються за угодою сторін права, обов’язки і відповідальність сторін (у тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці, умови розірвання контракту. У разі укладення трудового договору всі ці умови не потрібно зазначати, тому що для працівників, які працюють не за контрактом, всі ці умови передбачені Кодексом законів про працю. Контрактом не може бути змінено порядок розгляду індивідуальних трудових спорів, а також запроваджено щодо працівника повну матеріальну відповідальність, крім випадків, передбачених статтею 134 Кодексу законів про працю. Умови контракту, що погіршують становище працівника порівняно з чинним законодавством і колективним договором, вважаються недійсними.
Робота за сумісництвом
Робота за сумісництвом регламентується Постановою КМУ від 3 квітня 1993 р. №245 «Про Роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» і виданим відповідно до цієї постанови «Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій», яке затверджене спільним наказом Мінпраці, Мін’юсту і Міністерства фінансів України від 28 червня 1993 р. №43. Згідно з цим Положенням, сумісництвом вважається виконання працівником, крім своєї основної, іншої регулярної оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому ж або іншому підприємстві, в установі, організації або у громадянина (підприємця, приватної особи) за наймом. Не є сумісництвом робота, яка визначена відповідним Переліком робіт.
Для роботи за сумісництвом згоди адміністрації за місцем основної роботи не потрібно. Працівник, який приймається на роботу за сумісництвом на інше підприємство, не повинен пред’являти власнику або уповноваженому ним органу трудову книжку; лише паспорт, довідку про присвоєння ідентифікаційного номера та, при прийнятті на роботу, що потребує спеціальних знань, — диплом або інший документ про набуту освіту. Запис у трудову книжку відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом за місцем основної роботи.
Обмеження на сумісництво можуть запроваджуватися керівниками державних підприємств, установ і організацій разом з профспілковими комітетами лише щодо працівників окремих професій та посад, зайнятих на важких роботах і на роботах із шкідливими або небезпечними умовами праці, додаткова робота яких може призвести до наслідків, що негативно позначаться на стані їхнього здоров’я та безпеці виробництва, осіб, які не досягли 18 років, та вагітних жінок. Не мають права працювати за сумісництвом також керівники державних підприємств, установ і організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів (цехів, відділів, лабораторій тощо) та їхні заступники (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності).
Тривалість роботи за сумісництвом не може перевищувати чотирьох годин на день і повного робочого дня у вихідний день. Загальна тривалість роботи за сумісництвом протягом місяця не повинна перевищувати половини місячної норми робочого часу. Оплата праці сумісників здійснюється за фактично виконану роботу.
Відпустка на роботі за сумісництвом надається одночасно з відпусткою за основним місцем роботи.
Документи, які подає працівник при прийомі на роботу:
— паспорт чи інший документ, що посвідчує особу
— трудову книжку
— довідку про присвоєння ідентифікаційного номера
— заяву на ім’я керівника
— документ про освіту (при потребі)
— довідку про стан здоров’я (при потребі)
Трудові книжки
Основним документом про трудову діяльність працівника є трудова книжка. Бланк трудової книжки і вкладиша до неї затверджено постановою КМУ від 27 квітня 1993 р. №301 «Про трудові книжки працівників».
Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
При влаштуванні на роботу працівники зобов’язані подавати трудову книжку, оформлену в установленому порядку. Без трудової книжки приймаються на роботу тільки ті особи, які працевлаштовуються вперше. Заповнення трудової книжки вперше провадиться власником або уповноваженим ним органом не пізніше тижня з дня прийняття на роботу. На осіб, які працюють за сумісництвом, трудові книжки ведуться тільки за місцем основної роботи. Робота за сумісництвом, яка оформлена в установленому порядку, в трудовій книжці зазначається окремим порядком. Запис відомостей про роботу за сумісництвом провадиться за бажанням працівника власником або уповноваженим ним органом.У тому разі коли у трудовій книжці заповнені усі сторінки відповідних розділів, вона доповнюється вкладишем. Вкладиш вшивається у трудову книжку, заповнюється і ведеться власником або уповноваженим ним органом за місцем роботи працівника у такому ж порядку, що і трудова книжка. Вкладиш без трудової книжки недійсний.
ІНФОРМУЄ
ВІДДІЛ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Шановні мешканці міста Павлоград!
З 12.03.2011 року набрав чинності Закон України “Про регулювання містобудівної діяльності”, який спростив процедуру отримання вихідних даних на проектування (містобудівні умови та обмеження, завдання на проектування).
До набрання чинності Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності” вихідні дані на проектування надавались згідно рішення виконавчого комітету Павлоградської міської ради, на даний час містобудівні умови та обмеження надаються відділом містобудування та архітектури.
Містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки – документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоної лінії, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об’єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.
Містобудівні умови та обмеження є чинними до завершення будівництва. При зміні намірів забудови замовником, якщо вони відповідають містобудівній документації, він отримує нові містобудівні умови та обмеження.
Завдання на проектування складається замовником та проектувальником з урахуванням містобудівних умов та обмежень. Складання завдання на проектування з відхиленням від містобудівних умов та обмежень не допускається.
Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються:
— засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою;
— ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі);
викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000;
кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності);
— черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру – за умови відсутності містобудівного кадастру);
фото фіксація земельної ділянки (з оточенням);
— містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об’єкта будівництва.
