Офіційний сайт Павлоградської міської ради
В рамках виконання заходів щодо реалізації Програми розвитку малого підприємництва в місті, виконком Павлоградської міської ради створює інформаційно- консультативний довідник для підприємця на офіційному сайті міської ради pavlograd-official.org (сторінка “Торгівля і підприємництво”- “Малий і середній бізнес міста”), в якому будуть висвітлені питання податкового, пенсійного, трудового законодавства, а також консультації провідних фахівців органів виконавчої влади.
В місті діє Павлоградська регіональна асоціація підприємців ( голова Щербаков Геннадій Лаврентійович тел.050-5871990 ) та 5 галузевих рад:
1. Галузева рада підприємців з питань торгівлі та діяльності ринків, голова — приватний підприємець Садовниченко Любов Михайлівна (050)5350405.
2. Галузева рада підприємців сфери послуг, голова — приватний підприємець Коломійченко Наталія Віталіївна (050)9700411.
3. Галузева рада підприємців у сфері реклами та художнього оформлення, голова — Гудзенко Сергій Миколайович (095)9281555.
4. Галузева рада підприємців з питань фармацевтичної діяльності, голова — директор ПП «АТН-Альфа» Нестеренко Лененіана Анатоліївна (050)3629631
5. Галузева рада підприємців, які здійснюють операції з металобрухтом, голова — Шенкаренко Сергій Леонідович (050)3428637.
При виконкомі Павлоградської міської ради створено координаційну раду з питань розвитку підприємництва в місті.
Підприємці міста за останні роки активізували свою громадянську позицію і готові скоординувати свої дії на вирішення тих проблемних питань, які виникають в підприємницькій діяльності, також соціально-економічних питань міста. Але в процесі впровадження підприємницької діяльності підприємці відчувають багато проблем пов’язаних з: юридичними, організаційними, фінансовими, маркетинговими питаннями, тощо. Тому такий довідник допоможе в вирішенні цих питань.
Сподіваємося на співпрацю з підприємцями міста і просимо надавати питання, які будуть опрацьовані спеціалістами та висвітлені на сайті.
Телефон для довідок 6-43-77, 20-04-80, факс 6-02-86.
Електронна адреса ptorg@mail.ua.
Інформацію надано відділом регуляторної політики,
розвитку споживчого ринку та підприємництва виконкому Павлоградської міської роади
ІНФОРМУЄ ВІДДІЛ ВЗАЄМОДІЇ З РОБОТОДАВЦЯМИ Павлоградського МРЦЗ
Шановні роботодавці!
З 22 серпня 2011 року набрав чинності наказ Міністерства соціальної Інформаціяполітики України від 14. 07. 2011 р. № 279 «Про затвердження форми звітності № 5-ПН «Звіт про прийнятих працівників» та інструкції щодо її заповнення (Офіційне опублікування: Офіційний вісник України, 2011, N 62 (22. 08. 2011).
Починаючи з 22.08.11 р. застосовують нову форму звіту про прийнятих працівників № 5-ПН. Відтепер її подають не подекадно, а не пізніше 10 календарних днів із дня прийому працівника на роботу.
Нагадаємо, що за неподання цієї форми звітності передбачено штраф у розмірі від 8 до 15 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 136 до 255 грн.; ст. 165-3 КУпАП).
Зі зразками Форми № 5-ПН можна ознайомитися у Павлоградському міськрайонному центрі зайнятості за адресою: м. Павлоград, вул. К.Маркса, 88-А
Контактні телефони: (05632)4-28-91, (05632)6-49-60.
ІНФОРМУЄ ЗАХІДНО-ДОНБАСЬКА ОДПІ
На допомогу підприємцям
ФІКСОВАНИЙ ПОДАТОК
Фіксований податок (або фікспатент) – це система оподаткування, застосувати яку можна тільки при торгівлі на ринках.
У плані оподаткування фіксований податок зарекомендував себе як найпростіший та найзручніший спосіб роботи. У 2011 році, ідучи назустріч підприємцям, законодавці зберегли можливість працювати на фіксованому патенті.
ХТО МОЖЕ ПРАЦЮВАТИ НА ФІКСОВАНОМУ ПОДАТКУ ?
Перш за все зазначимо, що згідно з п.1 підрозділу 8 розділу ХХ Податкового кодексу України правила роботи на фіксованому податку, як і раніше, регулюється нормами Декрету Кабінету Міністрів України №13-92 (ст.14).
Перехід на сплату фіксованого податку здійснюється за допомогою придбання фіксованого патенту. А він у свою чергу видається за умови дотримання підприємцем деяких умов:
|
Вид діяльністі
|
На «фікспатенті» можна займатися тільки діяльністю з продажу товарів та надання супутніх такому продажу послуг на ринку (поза територією ринку заборонено) |
|
Заборонені види діяльності
|
Торгівля лікеро-горілчаними та тютюновими виробами (абз. «б» п.1 ст.14 Декрету №13-92) |
|
Обсяг річного виторгу
|
Щоб мати можливість стати платником фіксованого податку і продовжувати роботу на фіксованому податку, у підприємця за останні 12 календарних місяців обсяг валового доходу (виручки) не повинен перевищувати 7000 нмдг (119 тис.грн.) |
|
Кількість найманих працівників
|
Не більше 5 осіб (у тому числі члени сім»ї, що беруть участь у підприємницькій діяльності)
|
Зверніть увагу: при переході на фіксований патент підприємець повинен якось підтвердити той факт, що він працює на ринку. Документом, що підтверджує це, може бути договір оренди торговельного місця, укладений з адміністрацією ринку.
ЯК ПОЧАТИ РОБОТУ НА ФІКСОВАНОМУ ПОДАТКУ ?
Право роботи на фіксованому податку дає фіксований патент. Для його отримання підприємець повинен подати до податкового органу заяву. Згідно з п.1 Порядку №137 заява повинна містити такі реквізити:
— прізвище, ім.»я та по батькові заявника – платника фіксованого податку;
— ідентифікаційний номер заявника;
— місце здійснення та вид підприємницької діяльності (наприклад, роздрібна торгівля на ринках);
— перелік осіб, які перебувають у трудових відносинах з підприємцем (у тому числі членів сім»ї, які беруть участь у підприємницькій діяльності), із зазначенням за кожним з них ідентифікаційних номерів;
— інформацію про доходи за останні 12 календарних місяців або про неотримання таких доходів.
До заяви необхідно додати документ про авансову сплату фіксованого податку за весь період дії патенту (мінімум – 1 місяць, максимум – 12 місяців; період обирає сам підприємець), як за самого підприємця, так і за його найманих працівників.
Строк подання заяви законодавством не встановлено і обирається на розсуд підприємця.
Податковий орган повинен видати патент протягом 3 робочих днів з дня прийняття заяви, оформленої належним чином.
СТАВКИ ФІКСОВАНОГО ПОДАТКУ
Ставка фіксованого податку є щомісячною фіксованою платою, що не залежить від обсягу виручки та самого факту її отримання.
Згідно зі ст.14 Декрету №13-92 розмір фіксованого податку встановлюється відповідною місцевою радою залежно від територіального розташування місця торгівлі в межах від 20 до 100 грн. за кожен місяць.
Якщо підприємець бажає торгувати на різних ринках України (або на декількох ринках однієї області), йому потрібно придбати фікспатент на здійснення підприємницької діяльності по всій території України за максимальною вартістю (100 грн.), при цьому жодної прив»язки до конкретного ринку вже не буде ( п.1 ст.14 Декрету №13-92).
Якщо підприємець має найманих працівників – ставка фіксованого податку збільшується на 50% за кожну особу, з якою укладено трудовий договір.
Сплачувати фіксований податок потрібно наперед за весь період дії патенту до подання заяви про придбання фікспатенту.
Зверніть увагу: Рішенням Павлоградської міської ради від 24.01.2003р. №109-6/ХХIV встановлено розмір ставок фіксованого податку для фізичних осіб, що здійснюють підприємницьку діяльність:
— на ринках України – 100 грн. за місяць;
— на ринках м. Павлограда — 80 грн. за місяць.
ПОДАТКИ, ЯКІ СПЛАЧУЄ/НЕ СПЛАЧУЄ ПЛАТНИК ФІКСОВАНОГО ПОДАТКУ
Згідно з Декретом №13-92 платник фіксованого податку звільняється від:
— податку на доходи фізичних осіб з власних доходів, отриманих у межах підприємницької діяльності на фіксованому податку (тобто з доходів, що обкладаються фіксованим податком);
— обов»язку придбавати торговий патент (ч. «в» пп.267.1.2 Податкового кодексу України).
Підприємець на фіксованому податку повинен сплачувати:
— податок на доходи фізичних осіб із зарплати найманих працівників і винагороди особам, які виконують роботи/послуги для підприємця за цивільно-правовим договором;
— збір на розвиток виноградарства, садівництва та хмелярства. Сплачувати його повинні ті підприємці на фіксованому податку, які займаються реалізацією пива та алкогольних напоїв, що не належать до лікеро-горілчаних;
— збір за використання радіочастотного ресурсу, якщо під час торгівлі використовується, наприклад, радіотелефон.
ОБЛІК ДОХОДІВ І ВИТРАТ
Платник фіксованого податку звільняється від ведення обов»язкового обліку доходів і витрат у Книзі обліку доходів і витрат. Замість облікового регістра, затвердженого для підприємців на загальній системі оподаткування, платник фіксованого податку може вести власний облік доходів і витрат у будь-якій зручній для нього формі.
Дані такого «внутрішнього» обліку підприємець використовуватиме для:
— заповнення декларації про доходи;
— заповнення заяви на отримання (продовження) фікс патенту, в якому зазначається обсяг виручки за останні 12 календарних місяців.
ЗВІТНІСТЬ ЗА ФІКСОВАНИМ ПОДАТКОМ
Незважаючи на те, що підприємець, який працює на фікспатенті, не веде обов»язковий облік доходів і витрат, декларацію про доходи він повинен подавати. Подається вона за формою згідно додатка 1 до Інструкції про прибутковий податок з громадян щоквартально протягом 40 календарних днів, що настають за звітним кварталом наростаючим підсумком.
ВИПАДКИ АНУЛЮВАННЯ ФІКСОВАНОГО ПОДАТКУ
Фіксований патент анулюється в разі, якщо:
— за дорученням або від імені платника фіксованого податку здійснюється торгівля особою, відомості про яку не внесені до патенту (це той випадок, коли підприємець залучає до роботи осіб, так би мовити, «неофіційно». У цьому випадку не має значення, є фізична особа, яка здійснює торгівлю, відомості про яку не внесено до патенту, членом сім»ї підприємця чи ні). Крім того, що буде анульовано патент, підприємець втратить право працювати на фіксованому податку протягом 12 календарних місяців, а також заплатить штраф у розмірі повної місячної суми фіксованого податку за кожну особу, відомості про яку не внесено до патенту;
— платник фіксованого податку або особи, які перебувають з ним у трудових відносинах, здійснюють торгівлю лікеро-горілчаними і тютюновими виробами.
ЗАСТОСУВАННЯ РРО
Згідно із Законом про РРО підприємці на фіксованому податку звільнені від обов»язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) і книги обліку розрахункових операцій (КОРО) з розрахунковими книжками (РК).
При цьому приватні підприємці – платники фіксованого податку зобов»язані надавати покупцю на його вимогу письмовий документ, що засвідчує передачу права власності на товари від продавця до покупця з метою виконання вимог Закону України «Про захист прав споживачів». Цей документ складається в довільній формі. Бажано, щоб він містив такі реквізити:
— інформацію про цих суб»єктів підприємницької діяльності (прізвище, ім.»я, по батькові, ідентифікаційний номер, номер свідоцтва про державну реєстрацію суб»єкта підприємницької діяльності, номер патенту про сплату фіксованого податку);
— дату складання документа;
— найменування товару;
— одиницю виміру або іншу характеристику, істотну для товару;
— кількість, ціну за одиницю, загальну суму покупки;
— підпис особи, яка складає документ.
Податкова інспекція інформує
Шановні платники податків!
Західно-Донбаська ОДПІ нагадує Вам про електронні сервіси, які функціонують на веб-сайті ДПА України (www.sta.gov.ua):
«Єдина база податкових знань»;
«Дізнайся більше про свого бізнес-партнера»;
«Бази даних ДПС платників ПДВ»;
«Платникам податків про електронну звітність»;
«Адреси масової реєстрації платників податків» та інші.
Заходячи на веб-сайт ДПА України та електронні сервіси Ви дізнаєтесь дуже багато корисної інформації.
Не зволікайте!
Якщо Ви змінили прізвище, адресу, паспорт — поспішайте до податкової інспекції!
Фізичні особи зобов’язані подавати органам ДПС відомості про зміну даних, які вносяться до Облікової картки (ф. №1ДР) або до Повідомлення (ф. №1П). Подати таку заяву треба протягом місяця з дня виникнення змін у відомостях, унесених до Облікової картки.
До Облікової картки та Повідомлення вноситься така інформація: прізвище, ім’я та по батькові; дата народження; місце народження ( країна, область, район, населений пункт); місце проживання, а для іноземних громадян – також громадянство; серія, номер свідоцтва про народження, паспорта, ким і коли виданий такий документ.
За неподання або порушення подання платником інформації для формування та ведення Держреєстру винного можуть оштрафувати на 85 грн. за ті самі дії, учинені платником податків, до якого протягом року було застосовано покарання за це порушення, штраф збільшиться вдвічі – 170 грн.
ІНФОРМУЄ ПЕНСІЙНИЙ ФОНД
Закон про єдиний соціальний внесок.
З 01.01.2011 р. набрав чинності Закон України від 08.07.2010 р. №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».
Єдиний соціальний внесок – це єдиний платіж до Пенсійного фонду, який містить в собі декілька внесків на соціальне та пенсійне страхування: відрахування до Пенсійного фонду та ще трьох соціальних фондів – страхування на випадок безробіття, від тимчасової втрати працездатності, та від нещасних випадків на виробництві.
Сплата єдиного внеску.
Для підприємців на загальній системі оподаткування базою оподаткування є сума доходу, отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб, та сума доходу, що розподіляється між членами сім’ї фізичних осіб – підприємців, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць, у якому отримано дохід.
Приватні підприємці, які перейшли на спрощену систему оподаткування, є платниками єдиного внеску. При цьому перерахування в два фонди – до Пенсійного фонду і до Фонду страхування на випадок безробіття — є для них обов’язковими, а ще в два фонди — соціального страхування та від нещасного випадку на виробництві — добровільними.
Фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, сплачують єдиний внесок у вигляді авансового платежу в розмірі, який самостійно визначили, до 20 числа місяця, наступного за місяцем, за який він сплачується. Суми єдиного внеску, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом є календарний рік. Сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за кожну особу за місяць.
Мінімальний страховий внесок визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір внеску, встановлений законом.
Враховуючи розмір мінімальної заробітної плати, встановлений статтею 22 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», та розмір єдиного внеску, встановлений для фізичних осіб — підприємців (34,7%), мінімальний страховий внесок для таких платників у 2011 році :
з 1 січня — 326,53 грн (941 грн х 34,7%);
з 1 квітня — 333,12 грн (960 грн х 34,7%);
з 1 жовтня — 341,80 грн (985 грн х 34,7%);
з 1 грудня — 348,39 грн (1004 грн х 34,7%).
Для підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування та підприємців на загальній системі оподаткування встановлена однакова ставка внеску, що дорівнює 34,7%.
Сплата єдиного внеску відбувається шляхом перерахування коштів на відповідний банківський рахунок. Єдиний соціальний внесок зараховується на рахунок державного казначейства:
— р/р 37199076000424 для фізичних осіб-підприємців, у т.ч. які обрали спрощену систему оподаткування та осіб, які проводять незалежну професійну діяльність.
— Одержувач: Управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області Код одержувача: 21928516
— Код банку або МФО: 805012
— Банк одержувача: Головне управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області.
Додатково можливо застрахуватися ще й у Фонді соцстраху (наприклад, щоб отримувати оплату лікарняних) — внесок збільшиться до 36,6 відсотка, для страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності — внесок збільшиться до 36,21; ставши на облік у всіх чотирьох фондах (не тільки в двох обов’язкових — пенсійному і зайнятості, але ще й у Фонді соцстраху та від нещасного випадку на виробництві), приватний підприємець сплачує внесок у розмірі 38,11 відсотка. Для цього підприємці повинні укласти договір про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування на строк, визначений в договорі, але не менше одного року.
6 серпня 2011 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих норм Податкового кодексу України” згідно якого фізичні особи – суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу. Такі особи можуть бути платниками єдиного внеску виключно за умови їх добровільної участі у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, інакше – фізичні особи-підприємці, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, починаючи з серпня 2011 року не мають обов’язку щодо сплати єдиного внеску у розмірі не менше мінімального страхового внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
ІНФОРМУЄ
ВІДДІЛ ЗЕМЕЛЬНО-РИНКОВИХ ВІДНОСИН ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
ПРО ДЕРЖАВНИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ КАДАСТР
Відділ земельно-ринкових відносин Павлоградської міської ради та відділ Держкомзему в м.Павлоград повідомляє, що 7 липня 2011 року був прийнятий Закон України “Про державний земельний кадастр”. Прийняття цього Закону є складовою частиною земельної реформи в України та є її першим кроком.
Що має бути з прийняттям цього Закону? З огляду норм новоприйнятого Закону можливо сказати, що державний земельний кадастр – це інформація про абсолютно всі землі, розташовані в межах державного кордону України. Ця інформація має існувати в електронному вигляду. Вона вноситься до електронної бази даних. Тож, з одного боку, кадастр – це інформація; з іншого – це інфраструктура, яка дозволяє впорядкувати цей масив інформації.
Сама інформація, внесена до державного земельного кадастру, має кілька «вимірів». По-перше, це картографічна основа. По-друге, це дані, що описують земельні ділянки (площу, якісні показники, оціночну вартість, цільове призначення тощо). По-третє, це дані про документи, що посвідчують майнові права на землю. За оцінками міжнародних фахівців, роботи зі створення інфраструктури державного земельного кадастру складають лише 10-20% від загального обсягу робіт. А основна маса – це якраз і є збір та систематизація інформації. І значна частина цієї інформації вже накопичена.
Отже, необхідно поставити питання, а що вже в Україні є? Загалом в Україні 60,35 млн. га земель. З них – 42 млн. га земель сільськогосподарського призначення, з них ріллі – 32 млн. га. У власність громадян передано, зокрема, сільськогосподарських земель 27,5 млн. га. За даними на 1 січня 2011 року, в Україні 25 млн. 383 тис. 158 землевласників та землекористувачів. Серед власників 15,7 млн. – громадяни, понад півмільйона – юридичні особи. Землевласникам протягом усієї земельної реформи було видано понад 16 млн. державних актів на право власності на земельну ділянку.
Процедурою отримання державного акту передбачено проведення землевпорядних робіт та створення документації із землеустрою за їх результатами. Вся ця інформація протягом 20 років заносилася у державний реєстр земель. Відповідно до Земельного кодексу, державний реєстр земель – складова частина державного земельного кадастру, а відповідно до Закону «Про державний земельний кадастр» державний реєстр земель став основою для наповнення державного земельного кадастру. Тож зараз державний земельний кадастр України вже містить інформацію про майже 17 млн. земельних ділянок, їхні характеристики, власників та правовий статус.
На сьогодні вже здійснено суцільну аерозйомку на площі 47 млн. га (це близько 80% території України) для отримання актуальної планово-картографічної інформації про територію країни. Роботи тривають у рамках проекту Світового банку «Видача державних актів на право власності на землю та розвиток системи кадастру» і мають бути завершені в червні 2012 року. Роботи проводяться на найсучаснішому обладнанні з використанням новітніх технологій обробки даних, а їх результати Держземагентство отримує в електронному вигляді та поступово, протягом останніх 7 років, систематизує та вносить до автоматизованої системи кадастру.
Починаючи з 2008 року Держземагентство переводить усі графічні матеріали документації із землеустрою в цифровий вигляд. Тобто, окрім того, що систематизується та заноситься інформація з обмінних файлів, переноситься в цифровий вигляд землевпорядна документація, що існувала на паперових носіях. В рамках проекту Світового банку створюється інфраструктура та програмне забезпечення автоматизованої системи державного земельного кадастру, куди вся ця інформація ляже. Зараз триває етап збору, систематизації, актуалізації інформації та наповнення нею системи кадастру.
Зрозуміло, щоб вся система земельного кадастру почала в повну силу працювати необхідно вирішити багато питань. Землі, інформацію про які внесено до державного реєстру земель, і, відповідно, до державного земельного кадастру, фактично, є проінвентаризованими. Проте дані про лісові угіддя (а це площі 10,6 млн. га) практично відсутні. Відповідно до постанови уряду, лісові господарства повинні були розробити документацію із землеустрою та виконати встановлення меж ділянок в натурі, і надати ці відомості до державного земельного кадастру. Але, посилаючись на відсутність фінансування з боку держави, лісові господарства ці роботи практично не проводили. Аналогічна ситуація і з 2,4 млн. га земель водного фонду.
Забудованих земель в Україні – 4% від усієї території (сюди входять дороги, інша інфраструктура), а населені пункти (усі 29 з лишком тисяч) – лише 2,5%. Ділянки в межах населених пунктів теж переважно всі проінвентаризовані. Проблемними з точки зору внесення до державного земельного кадастру є землі поза межами населених пунктів, на які не встановлено право власності. Зокрема, це стосується земель державної власності і особливо земель запасу та резервного фонду.
Закон «Про державний земельний кадастр» суттєво спростив процедури оформлення документів, і жодним чином не змушує ні власників, ні орендарів платити додаткові кошти за внесення інформації до державного земельного кадастру.
Варто наголосити, що проекти землеустрою, які є фактично результатом інвентаризації земель, складаються один раз – при формуванні та реєстрації у кадастрі земельної ділянки та отриманні власником земельної ділянки державного акту на право власності. Державний акт є єдиним та незмінним правовстановлюючим документом. У законі чітко вказано, що чинними є всі видані державні акти, які видавалися до вступу в дію Закону «Про державний земельний кадастр». Внесення інформації про ділянки та їх власників до системи державного земельного земельного кадастру є основою для гарантування державою права власності або користування саме цією земельною ділянкою певним власником або користувачем.
Як відомо, при переході права власності (спадкуванні, даруванні, купівлі-продажу та інше) проекти землеустрою повторно не виконуються, оскільки дані про земельну ділянку фіксуються у земельному кадастрі та поземельній книзі і чинні на весь час існування цієї земельної ділянки у встановлених межах. Зміна власника фіксується не на проектах землеустрою, а на документах, що оформлюються на основі договору дарування чи купівлі-продажу або свідоцтва про право на спадщину.
У випадку оренди ділянки, що є приватною власністю (а відтак на неї існує державний акт) проекти землеустрою теж, зрозуміло, повторно не розробляються. Бо при оформленні державного акту на земельну ділянку було розроблено проект землеустрою, складено технічну документацію щодо встановлення меж ділянки в натурі, відомості про неї були оформлені у вигляді обмінного файлу та внесені до бази даних державного реєстру земель. Тож при укладанні договору оренди ніякі землевпорядні роботи не здійснюються, ніякі нові обмінні файли не створюються, а реєстрація робиться на підставі складеної кадастрової справи договору оренди.
Звичка лає все «своє» дещо незаслужено зачепила й український державний земельний кадастр. Акцентуючи увагу на тому, чого йому бракує, дослідники питання нерідко обходять увагою «граблі», які Україні вдалося обійти. Тим часом, деяке запізнення з ухваленням закону дозволило Україні врахувати помилки, яких припустилися сусіди. І якщо вони їх нині виправляють, то Україна має змогу від самого старту унеможливити таку ситуацію законодавчо.
Так, у Росії досі кожна територія веде свій окремий земельний кадастр – на основі різного програмного забезпечення. І тільки зараз усі ці окремі кадастри зводяться до консолідованої системи реєстру. Проте все одно це різні кадастри з відповідними механізмами взаємодоступу. У нас же законом «Про державний земельний кадастр» передбачена єдина система на єдиній програмній основі.
Грузія, яка є взірцевою з позиції публічності свого кадастру, від початку будувала його виключно як систему обліку майнових прав. Картографічної основи під цією інформацією не було. І тільки восени 2010 року країна почала вводити дані про місцезнаходження ділянок у геодезичній системі координат, тобто інформацію відповідно до картографічної основи.
Український Держкомзем ще в 2004 році почав реалізовувати проект Світового банку, в рамках якого проводиться аерозйомка всієї території України та створюється картографічна основа кадастру. При проведенні робіт з підготовки документації із землеустрою для видачі державних актів на паї, використовувалися вже карти, створені відповідно до сучасних вимог – з прив’язкою до державної геодезичної мережі у єдиній системі координат відповідно до вимог чинного законодавства України.
Основним є те, що Україна має законодавчу базу, яка, за оцінками експертів, увібрала в себе найкраще з міжнародного досвіду.
ІНФОРМУЄ
ВІДДІЛ ТРУДОВИХ ВІДНОСИН
ТА УМОВ ПРАЦІ ВИКОНОКМУ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
До уваги керівників підприємств, профспілкових органів та трудових колективів!
Шановні роботодавці, профспілкові органи та трудові колективи! Виконком Павлоградської міської ради звертається до Вас із проханням звернути увагу на необхідність укладання колективного договору. Якщо на Вашому підприємстві вже діє колективний договір та є необхідність у перегляді його умов, просимо внести відповідні зміни у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Також, відповідно до ст. 15 Закону України «Про колективні договори та угоди», сторони, які підписали колективний договір, щорічно в строки, передбачені колективним договором, звітують про його виконання.
Нагадуємо Вам, що саме шляхом укладання колективного договору можливо врегулювати трудові відносини, зокрема, це – оплата праці, соціальні гарантії діяльності працівників. Також, норми, визначені в колективному договорі сприяють покращенню мікроклімату в трудовому колективі та запобігатимуть виникненню трудових конфліктів.
Консультацію, роз’яснення з питань укладання, реєстрації колективних договорів можна отримати в к. 103/1 приміщення міськвиконкому, або за тел. 6-28-64, 6-11-03.
ЗАКОН УКРАЇНИ № 2559–VІ
Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо строків виплати заробітної плати
Верховна Рада України постановляє:
І. Внести зміни до таких законодавчих актів України:
1. У статті 115 Кодексу законів про працю України (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., додаток до № 50, ст. 375):
1) частину першу викласти в такій редакції:
«Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата»;
2) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника».
У зв’язку з цим частину третю вважати частиною четвертою.
2. У статті 24 Закону України «Про оплату праці» (Відомості Верховної Ради України, 1995 р., № 17, ст. 121; 2005 р., № 2, ст. 31):
1) частину першу викласти в такій редакції:
«Заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів -представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата»;
2) після частини другої доповнити новою частиною такого змісту:
«Розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів – представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника».
У зв’язку з цим частини третю – п’яту вважати відповідно частинами четвертою – шостою.
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний строк з дня опублікування цього Закону:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
забезпечити перегляд міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.
Президент України Віктор ЯНУКОВИЧ
23 вересня 2010 року
ІНФОРМУЄ
ВІДДІЛ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ПАВЛОГРАДСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ
Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Генеральний план міста Павлоград розроблено Українським державним науково-дослідницьким інститутом проектування міст “ДНІПРОМІСТО”, з ним можна ознайомитись на сайті Павлоградської міської ради info@pgvyk.dp.ua у розділі “Архітектура” або в приміщені відділу містобудування та архітектури, яке знаходиться за адресою вул. К.Маркса,90.
На даний час генеральний план міста Павлоград пройшов процедуру громадських обговорень, після корегування генеральний план буде направлено на експертизу та затвердження міській раді.
