«Поки ми молоді, старість бачиться нам такою далекою і навіть неможливою. Нам здається, що ми завжди будемо молоді, але… Роки минають швидко і в якусь мить людина починає розуміти, що вона поповнює ряди бабусь та дідусів.»
І. О.Решетовська
Другий місяць осені починається з особливої дати. 1 жовтня у всьому світі відзначається Міжнародний день людей похилого віку, проголошений Генеральною Асамблею ООН, а в Україні це також і День ветерана.
Цей день – не лише можливість нагадати всім про людський обов’язок бути турботливими і милосердними до найповажнішої частини суспільства. Це і привід до роздумів щодо подальшої долі людства, його культури, взаємозв’язку поколінь.
За міжнародною класифікацією, особою похилого віку вважається той, хто досяг 65 років. Таких у світі нині — понад 629 мільйонів, тобто майже кожна десята людина на Землі. До 2050 року число їх у багатьох розвинених країнах збільшиться вдвічі, а загальна кількість складе 2 мільярди осіб. За даними Держкомстату України, кожен 5 мешканець – це особа похилого віку, шоста їх частина самотні люди.
Ми мало замислюємося над тим, хто ж такі «особи похилого віку», чим маємо завдячувати їм. Передусім, це люди, які піднялися на найвищі вершини життя, з яких воно бачиться більш реальним, без оман. Їхнє найбільше багатство – досвід, знання, вміння, мудрість. Але найголовніше, що це покоління тих, хто на фронті чи в тилу, вистояли і зробили найбільший внесок у розгром гітлерівського фашизму. Цього не маємо забувати.
Це люди, найбільше багатство яких — досвід, знання, уміння, мудрість. Нинішні «літні люди» є останніми носіями класичної культури межі ХІХ-ХХ століть, того часу, в якому понад усе були честь, вихованість, толерантність — ті духовні якості, завдяки яким вони гідно пройшли крізь всі жахи тоталітаризму, голодоморів, репресій та війн.
Життя швидкоплинне, і з кожним роком Ваша війна все далі йде в історію. І з кожним роком ми, нажаль, втрачаємо наших дорогих ветеранів – живих свідків тих подій, хто воював, йшов на смерть за свою країну, за рідний край.
Великий подвиг захисників і визволителів нашої держави назавжди збережеться в пам’яті українського народу. Кожен з нас береже в душі щиру гордість за батьків і дідів, які захищали країну, глибоку вдячність тим, хто вистояв і переміг у війні, хто віддав своє життя в ім’я миру і спокою, не доживши до сьогоднішніх днів. Ми схиляємось перед доблесними ветеранами. Ми в неоплатному боргу перед Вашими незгасаючими подвигами.
Шановне старше покоління павлоградців,
ветерани війни та праці!
Прийміть щирі вітання з Міжнародним днем людини похилого віку. Ваше покоління пронесло крізь труднощі життя те, чого так не вистачає вашим онукам і дітям — надію на краще. Ви завжди допомагаєте нам в самий нелегкий час жити і радіти життю, вчите нас оптимізму і наполегливості.
Від усього серця бажаємо вам миру, добра і щастя, радості й довголіття, миру та злагоди у ваших душах. Нехай у цьому стрімкому світі завжди по-особливому світиться ваш родинний теплий вогник – вічне джерело наснаги й любові.
Зі святом вас!!!
Павлоградська міська рада