Щодо відряджень та маршрутних витрат
П. 2 розділу 1 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон (далі Інструкція) затверджена Наказ Міністерства фінансів України 13.03.98 № 59 (останні зміни внесено 04.08.2015р.) передбачено: «У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором (контрактом). Службові поїздки працівників, постійна робота яких проходить у дорозі або має роз’їзний (пересувний) характер, не вважаються відрядженнями, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором, трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженою ним особою/керівником).»
Міністерство фінансів листом N 31-03173-03-29/8103 від 29.04.2005р. роз’яснило, що якщо колективним договором визначений перелік посад і професій, робота по яких постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний (пересувний) характер, або якщо така норма передбачена трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженим ним особою), то службові поїздки таких працівників не вважаються відрядженням, їм встановлюються надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та відшкодовуються витрати на проїзд і на наймання житла відповідно до Постанови N 490 від 31.03.2016р.
П 4 розділу 1 Інструкції Підприємство, що відряджає працівника, забезпечує його коштами для здійснення поточних витрат під час службового відрядження (авансом).
П. 11 розділу 2 «Порядок відрядження в межах України» Інструкції зазначено: «Відрядженому працівникові перед від’їздом у відрядження видається грошовий аванс у межах суми, визначеної на оплату проїзду, найм житлового приміщення і добові витрати. Після повернення з відрядження працівник зобов’язаний до закінчення п’ятого банківського дня, наступного за днем прибуття до місця постійної роботи, подати звіт про використання коштів, наданих на відрядження.»
П 20 розділу 3 «Порядок відрядження за кордон» Інструкції визначено: «Не дозволяється направляти у відрядження та видавати аванс працівнику, який не відзвітував про витрачені кошти в попередньому відрядженні.» У розділі 2, який стосується порядку відряджень в межах України це питання не визначено
Міністерство фінансів листом N 31-03173-03-29/8103 від 29.04.2005р. роз’яснило, що якщо колективним договором визначений перелік посад і професій, робота по яких постійно проводиться в дорозі і має роз’їзний (пересувний) характер, або якщо така норма передбачена трудовим договором (контрактом) між працівником і власником (або уповноваженим ним особою), то службові поїздки таких працівників не вважаються відрядженням, їм встановлюються надбавки до тарифних ставок і посадових окладів та відшкодовуються витрати на проїзд і на наймання житла відповідно до Постанови N 490 від 31.03.2016р.