Питання: Який строк для застосування дисциплінарного стягнення?
Відповідь: Відповідно до статті 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку. До того ж слід пам’ятати, що порядок застосування дисциплінарного стягнення встановлюється статтею 148 КЗпП України, яка передбачає: до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення; за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення; при обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника; стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.
Питання: Як визначити кількість днів невикористаної щорічної відпустки за які потрібно виплачувати грошову компенсацію працівникові при звільненні?
Відповідь:
Кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові при звільненні має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часові.
Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Враховуючи те, що відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про відпустки» тривалість відпусток незалежно від режимів та графіків роботи розраховується в календарних днях, при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 (далі — Порядок), тобто прив’язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів періоду, протягом якого працював працівник.
Наприклад, працівник почав працювати на підприємстві з 14.05.2012 р. і звільнився з роботи 29.06.2012 р., тривалість щорічної основної відпустки складає 24 календарних дні за рік.
В цьому випадку тривалість днів щорічної основної відпустки пропорційно відпрацьованому часу можна розрахувати таким чином.
Визначається кількість днів щорічної відпустки, які припадають на один календарний день без урахування святкових і неробочих днів у цілому за рік:
24 к. д. відпустки / (366 — 10) = 0,0674 к. д.
Одержаний результат перемножується на кількість календарних днів (без врахування святкових і неробочих днів), відпрацьованих працівником у робочому періоді з 14.05.2012 р. по 29.06.2012 р. включно:
0,0674 к. д. х 45 к. д = 3,03 к. д.
Отже, на момент звільнення працівник мав право на 3 (з урахуванням математичних правил округлення) календарних дні щорічної основної відпустки. Якщо у розрахунку виходить, наприклад, 0,5 і більше десятих — це число округляється до більшого цілого числа, тобто до 1 календарного дня.
Питання: Як визначити норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів?
Відповідь: Забезпечення трудової діяльності інвалідів є важливою соціальною функцією держави. У рішенні цього завдання беруть участь не тільки відповідні органи центральної виконавчої влади, місцевого самоврядування, але й усі підприємства, установи, організації, незалежно від форм власності.
Ст. 19 Закону України № 875 від 21.03.91 р. «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі Закон № 875) для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, що використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі 4% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, — у кількості одного робочого місця.
Розрахунок кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів здійснюється юридичними й фізичними особами, що використають найману працю самостійно.
Порядок розрахунку середньооблікової чисельності працівників, необхідної для визначення кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, визначений п. 2 Інструкції №286 від 28.09.2005 р. «Про затвердження інструкції зі статистики кількості працівників». Треба однак пам’ятати, що в розрахунку даного показника враховуються тільки штатні працівники.
Цей же порядок середньооблікової чисельності застосовується й при розрахунку кількості працюючих інвалідів у рахунок виконання нормативу. Наприклад, якщо для виконання нормативу підприємство повинне працевлаштувати одного інваліда, то воно може взяти на роботу одного інваліда на 12 календарних місяців (можна й не на повну ставку) або двох інвалідів, один із яких буде працювати на підприємстві, приміром, 4 місяці, а інший — 8 місяців.
У другому випадку норматив також буде вважатися виконаним, оскільки середньооблікова кількість інвалідів за рік складе «1».
При розрахунку кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів у відсотковому відношенні від середньооблікової чисельності працівників отриманий результат округляється до цілого числа. Таким чином, якщо на підприємстві середньооблікова чисельність працівників становить до 37 чоловік, норматив дорівнює одиниці (37 х 0,04 = 1,48 Після округлення отримуємо 1.)