Офіційний сайт Павлоградської міської ради
Детальний план території північної частини м.Павлоград Дніпропетровської області з метою уточнення місця розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в зоні підприємств V класу шкідливості ( В-5)
в районі вулиці Харківська
1. Замовник СЕО.
Замовником проекту містобудівної документації є виконавчий комітет Павлоградської міської ради.
2. Вид та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування.
Детальний план території північної частини м. Павлоград Дніпропетровської області з метою уточнення місця розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в зоні підприємств V класу шкідливості ( В-5) в районі вулиці Харківська, розробляється на підставі рішення сесії Павлоградської міської ради від 17.09.2019р. № 1837-54/VII «Про дозвіл на розроблення детального плану території». Основною метою при розробці містобудівної документації є уточнення місця розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в зоні підприємств V класу шкідливості (В-5),надання пропозицій щодо формування планувальної організації території, просторової композиції, параметрів забудови території району проектування, встановлення червоних ліній, визначення напрямів, черговості та обсягів будівництва, забезпечення екологічної безпеки, комплексного благоустрою та озеленення в межах проекту. Розробник — ФОП Купченко А.Г., м. Павлоград, 2020 рік.
Детальний план є містобудівною документацією місцевого рівня, яка визначає функціональне призначення, параметри забудови земельної ділянки з метою розміщення об’єкту будівництва, формування принципів планувальної організації забудови, уточнення в більш крупному масштабі положень схеми планування території району, визначення планувальних обмежень використання території згідно з державними будівельними та санітарно-гігієнічними нормами, формування пропозицій щодо можливого розташування об’єкту каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в межах однієї проектної території із дотриманням вимог містобудівного, санітарного, екологічного, природоохоронного, протипожежного та іншого законодавства з метою залучення інвестицій згідно інтересів територіальної громади, заходів щодо реалізації містобудівної політики розвитку території району, згідно п.4.1. ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території»; визначення містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
При розроблені детального плану враховуються Схема планування території Дніпропетровської області, Генеральний план м. Павлоград, План зонування території м.Павлоград, інформація земельного кадастру.
3. Те, якою мірою документ державного планування визначає умови для реалізації видів діяльності або об’єктів, щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля (у тому числі щодо визначення місцезнаходження, розміру, потужності або розміщення ресурсів).
Відповідно до Методичних рекомендацій із здійснення стратегічної екологічної оцінки (Наказ Міністерства екології та природних ресурсів України №296 від. 10.08.2018) стратегічна екологічна оцінка (СЕО) обов’язково проводиться щодо проектів документів державного планування, які відповідають одночасно двом критеріям відповідно до статті 2 ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку», а саме:
які стосуються сільського господарства, лісового господарства, рибного господарства, енергетики, промисловості, транспорту, поводження з відходами, використання водних ресурсів, охорони довкілля, телекомунікації, туризму, містобудування або землеустрою (схеми) та виконання яких передбачатиме реалізацію видів діяльності (або які містять види діяльності та об’єкти), щодо яких законодавством передбачено здійснення процедури оцінки впливу на довкілля, або які вимагають оцінки, зважаючи на ймовірні наслідки для територій та об’єктів природно-заповідного фонду та екологічної мережі (далі — території з природоохоронним статусом), крім тих, що стосуються створення або розширення територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Відповідно до статті 2 ЗУ «Про стратегічну екологічну оцінку» СЕО не проводиться щодо:
— документи державного планування, що стосуються виключно національної оборони або дій у разі надзвичайних ситуацій;
— бюджети, бюджетні програми та фінансові плани;
— програми економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів, міст, сіл, селищ на короткостроковий період.
Проект детального плану відповідає лише одному з критеріїв, наведених у статті Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку», а саме, не підпадає до переліку об’єктів, для яких розроблення СЕО не вимагається, замовник має право на прийняття рішення про необхідність здійснення СЕО.
Проектом детального плану передбачається розміщення на території північної частини м. Павлоград каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд для молокопереробного підприємства ТОВ «МОЛОЧНИЙ ДІМ».
Основні техніко – економічні показники
1. Площа території на яку розробляється ДПТ – 36.0 га;
2. Площа ділянки під розміщення КНС – 1.0 га ;
3. Потужність по перекачуванню стічних вод 1200 м3 / добу;
4. Електрична потужність -140 кВт/добу
5. Діаметр вхідної труби Ду – 150 мм;
6. Діаметр вихідної труби Ду – 160 мм;
7. Об’єм накопичувальної ємності – 750 м3;
9. Щільність забудови 0.11;
10. Відсоток озеленення – 7,2 %;
11. Площа озеленення — 310 м2.
4. Ймовірні наслідки.
В ході здійснення СЕО мають бути оцінені ймовірні наслідки реалізації документа державного планування «Детальний план території північної частини м. Павлоград Дніпропетровської області з метою уточнення місця розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в зоні підприємств V класу шкідливості ( В-5) в районі вулиці Харківська», зокрема, мають бути оцінені наслідки для таких компонентів довкілля: клімат і мікроклімат; геологічне середовище, ґрунти і земельні ресурси (у тому числі вилучення земельних ділянок); атмосферне повітря; водні ресурси; біорізноманіття фауни і флори; соціальне та техногенне середовища.
а) у тому числі для здоров’я населення:
Під час здійснення СЕО, варто оцінити ймовірні наслідки від об’єктів інфраструктури, що пропонуються відповідно до детального плану території, на здоров’я населення.
б) для територій з природоохоронним статусом:
Під час здійснення СЕО, варто оцінити ймовірні наслідки від об’єктів інфраструктури, що пропонується відповідно до детального плану території, на території з природоохоронним статусом.
в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення:
Транскордонні наслідки відсутні.
г) ймовірні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я людей:
Вплив планової діяльності на навколишнє середовище, що виявляється у виділенні в атмосферне повітря забруднюючих речовин: не може призвести до зміни кліматичних умов.
Будівництво та експлуатація каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд, що розглядається, визначатиме наступний вплив на навколишнє середовище.
Вплив на клімат і мікроклімат: обсяги викиду будуть очікувано незначні, тому їх вплив на мікроклімат відсутній.
Вплив на повітряне середовище. Вплив на повітряне середовище в ході будівництва об’єкту очікується від наступних джерел викиду забруднюючих речовин:
— двигуни внутрішнього згорання будівельної техніки і автотранспорту, які працюють на дизельному пальному;
— розвантаження будівельних матеріалів (щебеню, піску та інше) та земляні роботи;
— зварювальні роботи;
— фарбувальні роботи.
Після закінчення будівельних робіт перелічені джерела викиду припинять існування.
Вплив на повітряне середовище в ході експлуатації об’єкту очікується від наступних джерел викиду забруднюючих речовин:
— вплив від основного обладнання каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд на повітряне середовище відсутній;
— для обслуговування основного обладнання планується використовувати легкий малогабаритний мобільний транспорт: скутери і квадроцикли – в теплу пору року, снігоходи – взимку. Але ці викиди будуть такими незначними (за кількістю та часом), що при оцінці впливу на повітряне середовище можуть не враховуватися.
Шумове навантаження. Джерелами шуму в період будівництва є будівельна техніка і автотранспорт, які працюють на будівельному майданчику. Після закінчення періоду будівництва існування цих джерел шуму припиниться.
Джерелами шуму в період експлуатації є технологічне обладнання, через незначний рівень шуму таке навантаження можна вважати незначним.
Вплив на геологічне середовище. В період будівельних робіт передбачається неглибоке занурення у геологічне середовище. Зміни, які чинять шкідливі впливи на ґрунтовий шар не відбудуться зважаючи на відповідні проектні заходи.
Вплив на земельні ресурси і ґрунти. Детальним планом території визначені межі земельної ділянки рекомендованою граничною площею 340 га. Розміщення об’єктів проектування на вказаній території не пошкодять існуючого ландшафту, так як будуть витримані всі вимоги нормативних документів, пов’язаних з плануванням та забудовою населених пунктів.
Вплив на водне середовище. Негативних впливів на водне середовище, порушення гідродинамічного режиму, виснаження поверхневих та підземних водних ресурсів, надходження у водне середовище забруднюючих речовин не відбуватиметься. Джерела забруднення поверхневих та підземних вод на проектованому об’єкті відсутні так як технологія буде замкненого циклу
Вплив на рослинний і тваринний світ. При експлуатації каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд передбачається благоустрій та озеленення території, а саме, засівання території травами, стійкими до витоптування. Експлуатація каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд не несе негативного впливу на рослинність. Вплив на тваринний світ не відбуватиметься.
Видалення зелених насаджень на проектній ділянці не передбачається, земельна ділянка вільна від кущів та дерев.
При розробці детального плану території передбачається:
– максимальне збереження рельєфу;
– максимальне збереження ґрунтів і деревних насаджень;
– відведення поверхневих вод;
– мінімальний обсяг земляних робіт і мінімальний дисбаланс земляних мас.
Вплив на техногенне середовище. Негативного впливу на найближчі техногенні об’єкти не очікується.
Відходи виробництва. В період будівельних робіт утворюватимуться: будівельне сміття, залишки використаних електродів, обрізки використаного кабелю, залишки лакофарбових виробів, використані пакувальні матеріали, тверді побутові відходи.
В період експлуатації каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд утворюватимуться тверді побутові відходи (від діяльності обслуговуючого персоналу). На проектованій ділянці передбачається влаштування майданчиків для контейнерів з побутовими відходами. Тверді побутові відходи передаються по договору спеціалізованій організації для захоронення на полігоні побутових відходів.
Впливів на соціальне середовище.
Умови життєдіяльності та стан здоров’я місцевого населення в період будівництва та експлуатації об’єктів не погіршаться. Статистика захворюваності місцевого населення не зміниться. Впливів на соціальне середовище не очікується.
у тому числі для здоров’я населення.
б) для територій з природоохоронним статусом;
При розробці детального плану території передбачається:
– максимальне збереження рельєфу;
– максимальне збереження ґрунтів і деревних насаджень;
– відведення поверхневих вод;
– мінімальний обсяг земляних робіт і мінімальний дисбаланс земляних мас.
Тобто максимально збережені природні ресурси, та передбачається їх екологічно збалансоване та раціональне використання. Значних і незворотних змін в екосистемі дослідженої території в результаті будівництва/експлуатації об’єкта планової діяльності не прогнозується.
Під час здійснення СЕО, варто оцінити ймовірні наслідки від розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд, що пропонується відповідно до детального плану на:
території та об’єкти природно-заповідного фонду, їх охоронні зони, землі природно-заповідного фонду України, території та об’єкти, що мають особливу екологічну, наукову і естетичну цінність та об’єкти комплексної охорони.
За результатами СЕО встановити екологічні обмеження реалізації сонячної електростанції.
в) транскордонні наслідки для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
Транскордонний вплив на довкілля об’єктом, що розглядається, не чиниться.
5. Виправдані альтернативи, які необхідно розглянути, у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено.
Необхідності у розгляданні альтернатив планованої діяльності (у тому числі якщо документ державного планування не буде затверджено) немає.
Альтернативи іншого характеру відсутні з огляду на необхідність провадження даної планованої діяльності.
6. Дослідження, які необхідно провести, методи і критерії, що використовуватимуться під час стратегічної екологічної оцінки.
Для здійснення стратегічної екологічної оцінки будуть використовуватись логічні і формалізовані методи прогнозування. Всі припущення, які будуть зроблені в разі, коли бракує конкретних показників, носять консервативний характер (для врахування найгіршого з імовірних варіантів впливу).
Для підготовки звіту СЕО передбачається використовувати наступну інформацію (за її наявності):
— інформацію, яка міститься в інших законодавчих актах і має відношення до проекту ДДП;
— статистичну інформацію щодо району планованої діяльності;
— дані моніторингу існуючого стану довкілля (кліматичні, метеорологічні, гідрологічні спостереження, дані про фонове забруднення та ін.);
— дані топографічних та геологічних вишукувань;
— діючі методики розрахунку викидів забруднюючих речовин від планованих джерел викиду;
— комп’ютерні програмні комплекси для розрахунку розсіювання забруднюючих речовин в приземному шарі атмосферного повітря;
— статистику захворюваності місцевих жителів;
— іншу доступну інформацію.
7. Заходи, які передбачається розглянути для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування.
Під час здійснення стратегічної екологічної оцінки передбачається розглядати заходи із запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків на довкілля, визначені законодавством та нормативно-правовими актами.
Зокрема, Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», визначає загальні вимоги в галузі охорони навколишнього середовища при розміщенні, проектуванні, будівництві, введенні в експлуатацію, експлуатації, консервації, споруд та інших об’єктів.
Законом встановлено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов’язкових екологічних вимог:
а) раціонального і економного використання природних ресурсів на основі широкого застосування новітніх технологій;
б) здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;
в) здійснення заходів щодо відтворення відновлюваних природних ресурсів;
г) застосування біологічних, хімічних та інших методів поліпшення якості природних ресурсів, які забезпечують охорону навколишнього природного середовища і безпеку здоров’я населення;
д) збереження територій та об’єктів природно-заповідного фонду, а також інших територій, що підлягають особливій охороні;
е) здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;
є) здійснення заходів щодо збереження і невиснажливого використання біологічного різноманіття під час провадження діяльності, пов’язаної з поводженням з генетично модифікованими організмами.
Зважаючи на державну політику в галузі енергозбереження, забезпечення екологічної безпеки, раціонального використання природних ресурсів, при будівництві об`єктів доцільно максимально повно використовувати сучасні високоефективні екоенергозберігаючі технології та матеріали, зокрема огороджуючі конструкції з мінімальним коефіцієнтом теплопровідності, інженерне обладнання з високим коефіцієнтом корисної дії, тощо.
Перелік і стисла характеристика проектних рішень, комплекс яких включає:
— ресурсозберігаючі заходи – збереження і раціональне використання земельних та водних ресурсів, повторне їх використання та ін.;
— планувальні заходи – функціональне зонування, організація санітарно-захисних зон та санітарних розривів, озеленення та ін.
8. Пропозиції щодо структури та змісту звіту про стратегічну екологічну оцінку.
Стратегічна екологічна оцінка буде виконана в обсягах, визначених статтею 11 Закону України «Про стратегічну екологічну оцінку».
Пропонується така структура Звіту із СЕО:
1) зміст та основні цілі документа державного планування, його зв’язок з іншими документами державного планування;
2) характеристику поточного стану довкілля, у тому числі здоров’я населення, та прогнозні зміни цього стану, якщо документ державного планування не буде затверджено (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
3) характеристику стану довкілля, умов життєдіяльності населення та стану його здоров’я на територіях, які ймовірно зазнають впливу (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
4) екологічні проблеми, у тому числі ризики впливу на здоров’я населення, які стосуються документа державного планування, зокрема щодо територій з природоохоронним статусом (за адміністративними даними, статистичною інформацією та результатами досліджень);
5) зобов’язання у сфері охорони довкілля, у тому числі пов’язані із запобіганням негативному впливу на здоров’я населення, встановлені на міжнародному, державному та інших рівнях, що стосуються документа державного планування, а також шляхи врахування таких зобов’язань під час підготовки документа державного планування;
6) опис наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення, у тому числі вторинних, кумулятивних, синергічних, коротко-, середньо- та довгострокових (1, 3-5 та 10-15 років відповідно, а за необхідності — 50-100 років), постійних і тимчасових, позитивних і негативних наслідків;
7) заходи, що передбачається вжити для запобігання, зменшення та пом’якшення негативних наслідків виконання документа державного планування;
8) обґрунтування вибору виправданих альтернатив, що розглядалися, опис способу, в який здійснювалася стратегічна екологічна оцінка, у тому числі будь-які ускладнення (недостатність інформації та технічних засобів під час здійснення такої оцінки);
9) заходи, передбачені для здійснення моніторингу наслідків виконання документа державного планування для довкілля, у тому числі для здоров’я населення;
10) опис ймовірних транскордонних наслідків для довкілля, у тому числі для здоров’я населення (за наявності);
11) резюме нетехнічного характеру інформації, передбаченої пунктами 1-10 цієї частини, розраховане на широку аудиторію.
9. Орган, до якого подаються зауваження і пропозиції, та строки їх подання.
Виконавчий комітет Павлоградської міської ради.
51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Соборна,95.
Відповідальна особа: начальник відділу містобудування та архітектури виконавчого комітету Павлоградської міської ради Коценко Валентина Василівна, тел.(095) 775-29-56, e-mail: arhitektura_pvlg@i.ua
Усі зауваження та пропозиції громадськості до заяви про визначення обсягу стратегічної екологічної оцінки проекту «Детальний план території північної частини м.Павлоград Дніпропетровської області з метою уточнення місця розміщення каналізаційно-насосної станції та біоочисних споруд в зоні підприємств V класу шкідливості ( В-5) в районі вулиці Харківська» надаються протягом 15 днів з дня її оприлюднення на офіційному веб-сайті замовника.
