Павлоградський історико-краєзнавчий музей 9 листопада відзначив день української писемності та мови. Директор музею Ведмідь Т.І. всіх присутніх ознайомила зі святом і наголосила що..”Терниста дорога стелилася нашій мові на шляху державності, котра лише нещодавно набула державної конституційної сили, адже у 1989 році було прийнято Закон “Про мови в Україні”, а 9 листопада 1997 року став Днем української писемності і мови. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.Це свято булозасноване на честь літописця Нестора, якого возвели в ранг преподобного. ВінбувпослідовникомзнаменитихКирила та Мефодія-творцівслов’янськоїписемності.Мовунашого простого українського народу передав нам у спадокГригорій Сковорода, вдосконаливїї ІванКотляревський, а основоположником сучасноїукраїнськоїмови став наш великий Кобзар -Тарас Шевченко. Віннаказував нам, щоб ми любили, знали і вивчалиїї. Наш народ зберіг силу Кобзаревого слова.
У КонституціїУкраїни, ст. 10, є такі рядки: “Державнамова в Україні є українськамова”. Які б не булистрашністорінкинашоїісторії, наша ріднамовавижила і сьогоднірозвивається“.
Колектив наукових співробітників музею підготував виставу з використанням уривку з поеми І.Котляревського “Енеїда”. Дійство відбувалося на подвір’ї Української гостинної садиби,де дівчата в українських строях відобразили фрагменти життя на селі,провели гадання по кілках,слухали пісню кобзаря,відгадували загадки,танцювали.
На фоні українських народних пісень, на подвір’ї, лунав лай собак та крякання качки,яка знаходилася в загородці. Все було справжнє,як на селі.
Ми живемо в чудовій,багатій,мальовничій країні — нашій славній Україні.
Ми українці і любимо свою землю,свій рідний край,з його багатющими народними традиціями,славною історією,багатою мелодійною мовою.
І,як сказав Панас Мирний, “поки жива мова в устах народу,до того часу живий і народ”.
Шануймо українську рідну мову!
Т.І.Ведмідь,директор Павлоградського історико-краєзнавчого музею
