Уявіть, якби всі навколо почали панікувати, всі та відразу. Важко уявити, тому що хтось завжди має бути сильним, спокійним, тверезим. Можливо, цей хтось — ви.

Зараз ви виконуєте роль контейнерів для інших: заспокоюєте паніку, утішаєте, підтримуєте, контролюєте процеси. І якби ви добре не тримались, у вас теж є свої межі.

Як ви можете потурбуватися про себе?

Знайдіть когось ще сильнішого.

Домовтесь з партнером про легальну слабкість. У цей момент одна людина ділиться своїми почуттями, переживаннями, дозволяє всім почуття вийти назовні. Інший — слухає, без суджень приймає та підтримує першого. Потім можна помінятися ролями.

Коли вариш суп, додаєш інгредієнти, він повільно закипає, кришка починає торохкотіти. Думаєш “ще трішки й зменшу вогонь”, відвертаєшся на секунду, а все вже розтікається по плиті. Ось така метафора, що рано чи пізно, все, що утримується всередині, все одно вибухне.

Найспокійніша людина — найсильніша. Але не по своїй волі. Так склалось. Вивільняти свої почуття дуже складно, але хоча б пам’ятайте — вони там є. Спробуйте, по можливості, розділити їх з іншими та прожити.

Бережіть себе! Слава Україні!