В останній день вересня, в день великого православного свята, Дня святих мучениць Віри, Надії, Любові та їх матері Софії, Україна відзначає — День усиновлення.
Віра, Надія і Любов безсумнівно є добрими покровителями цього нового свята.
День усиновлення порівняно молоде свято. Вперше в Україні воно почало відзначатися з 2009 року.
Мета цього свята полягає в підтримці та розвитку національного усиновлення.
Це день вшанування усиновлювачів, опікунів, прийомних батьків, всіх, хто причетний до захисту прав дитини, яка залишилась без батьківського піклування.
Це день радості тисяч і тисяч дівчаток і хлопчиків, які знайшли щастя в люблячих і дбайливих сім’ях.
З кожним роком як в Україні, так і в нашому місті зростає кількість сімей, які бажають взяти обділену батьківською ласкою дитину. Суспільство стає гуманнішим і добрішим до болю покинутих батьками дітей.
В нашому місті проживає 110 усиновителів, 265 опікунів та піклувальників. Створено 17 прийомних родин та діє дитячий будинок сімейного типу.
Сьогодні не існує проблеми влаштування дитини, позбавленої батьківського піклування на виховання в сім’ю.
Сьогодні 96 % таких дітей виховуються в сім’ях.
На державному рівні такі сім’ї матеріально забезпечуються і підтримуються.
З 2009 року усиновлювачі отримують державну допомогу як при народженні дитини. Сьогодні вона складає біля 30 тис. гривень.
Збільшилась матеріальна допомога для опікунів та піклувальників понад 2-х тис. гривень щомісячно на кожну дитину, в залежності від віку дитини.
Прийомні батьки також отримують своєчасне і належне грошове забезпечення за виконання своїх обов’язків по вихованню та утриманню дітей . Вони підтримуються як державою так і місцевою владою.
В день свята доброти і милосердя висловлюю Вам щиру вдячність за любов до дітей, щоденну невтомну роботу і терпіння.
Місцева влада довірила Вам найдорожче – павлоградське дитинство.
Саме Ви не вагаючись і не враховуючи власних проблем — добровільно взяли на себе забов”язання полегшити долю дитини, що опинилася у скруті і без виході, через складні обставини життя.
Ми добре знаємо, що це не просто. І тому сьогодні, хочеться щиро подякувати вам перш за все — за ваш душевний поклик не залишити дитину одну з її бідою. За те , що стали їй близькими і рідними і змогли врятувати її від сирітського життя .
Особлива вдячність тим, хто на схилі своїх прожитих років, взяли на себе відповідальність за дитину і подали руку допомоги маленькому божому створінню.
Хай повниться дитячим щасливим сміхом ваша домівка, хай ростуть здоровими і успішними ваші діти!
Хай щедрість та милосердя Ваших душ заради наших павлоградських дітей примножується з кожним днем, а Віра, Надія і Любов ніколи не покидає ваші серця!
Зичу всім здоров’я, добра та благополуччя!