Офіційний сайт Павлоградської міської ради
Мінімальні гарантії в оплаті праці на 2019 рік
Законодавство гарантує працівнику оплату праці не нижчу за мінімальну заробітну плату. Умова — працівник виконав місячну (годинну) норму праці. Розмір мінімальної зарплати щороку змінюється. Його визначають парламентарі в законі про державний бюджет.
Для кадровика важливим є не лише розмір мінімальної зарплати, а й розмір мінімального посадового окладу, що також змінюється щороку.
Будьте уважні при складанні штатного розпису, внесенні змін до нього та нарахуванні зарплати.
Мінімальні гарантії в оплаті праці
Основні зарплатні гарантії визначено:
• статтями 7 і 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 № 2629-VІІІ;
• статтею 3 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР (далі — Закон про оплату праці);
• статтею 95 КЗпП.
Зарплатні гарантії на 2019 рік
|
Соціальна гарантія |
Розмір, грн |
Мінімальна заробітна плата |
4173 (місячна); 25,13 (погодинна) |
| Мінімальний розмір посадового окладу (тарифної ставки) |
1921 |
Посадовий оклад (тарифна ставка) працівника 1 тарифного розряду ЄТС |
1921 |
Кадровик має знати: мінімальний посадовий оклад (тарифна ставка), який можна зазначати в штатному розписі — не менший за прожитковий мінімум для працездатних осіб на 01 січня календарного року (ст. 6 Закону про оплату праці). У 2019 році — це 1921 грн.
Системи оплати праці
Системи оплати праці визначайте за частиною першою статті 96 КЗпП і статтею 6 Закону про оплату праці:
|
Системи оплати праці |
Опис |
| Тарифна | Включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики) |
| Інші | Формуються на оцінках складності виконуваних робіт і кваліфікації працівників |
У разі тарифної системи оплати праці базою є тарифна ставка робітника 1-го тарифного розряду, яка не може бути меншою за мінімальний посадовийоклад (тарифну ставку), тобто у 2019 році — 1921 грн. Визначаючи оклади (ставки) за іншими розрядами (посадами), до бази застосовуйте міжкваліфікаційні (міжпосадові) співвідношення розмірів тарифних ставок (посадових окладів).
Роботодавець відносить виконувані роботи до певних тарифних розрядів і присвоює кваліфікаційні розряди робітникам згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом профспілки або її представником (ст. 6 Закону про оплату праці). Вимоги до кваліфікаційних і спеціальних знань працівників, їхні завдання, обов’язки та спеціалізацію визначає за професійними стандартами чи кваліфікаційними характеристиками.
Про тарифну систему оплати праці законодавець висловився доволі докладно. Натомість «інші системи оплати праці» законодавчо не визначені, але орієнтовані вони на індивідуальний підхід до встановлення зарплати працівників залежно від особистих якостей, складності роботи, професійної кваліфікації, персонального внеску в результати роботи. Розробляючи систему оплати праці, відмінну від тарифної, скористайтеся практичним досвідом європейських і пострадянських країн, а також США. У вітчизняній практиці вже усталеними є безтарифна та грейдова системи.
Порада: система контролю денного виробітку, система оплати з урахуванням підвищення кваліфікації, система зарплати за знання, система оплати праці з урахуванням заслуг, диференційні системи зарплати, система Хелсі тощо.
Грейдову систему оплати праці запозичено в США. Вона передбачає широкий спектр критеріїв для визначення важливості кожної посади в ієрархії підприємства (навички, знання, здібності, цінність працівника (посади), складність роботи, обов’язки тощо).
Безтарифна система передбачає гарантовану мінімальну частину оплати праці й непостійну частину, що залежить від результатів роботи.
Для запровадження «іншої системи оплати праці», її потрібно спочатку розробити і закріпити в колективному договорі. Якщо колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець вводить систему оплати праці наказом після погодження із виборним органом профспілки (її представником).
Мінімальна зарплата та забезпечення її розміру
Мінімальна зарплата (МЗП) є державною мінімальною гарантією для всіх підприємств, установ, організацій, фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, — за будь-якою системою оплати праці.
Стаття 3-1 Закону про оплату праці:
• визначає особливості забезпечення мінімального рівня зарплати;
• зобов’язує доплачувати до рівня МЗП, якщо за виконану місячну норму праці нараховано менший розмір зарплати..
МЗП може включати більшість доплат, надбавок, інших компенсаційних та заохочувальних виплат.
П’ять базових правил забезпечення МЗП:
1. Якщо працівник виконав місячну норму праці, бухгалтер має нарахувати зарплату мінімум 4173 грн. Якщо ж зарплату нараховано в меншому розмірі (у т. ч. через періодичність виплат), потрібно доплатити до 4173 грн.
2. Якщо працівник працює на умовах неповного робочого часу чи не виконав місячну (годинну) норму праці, то МЗП визначають пропорційно.
3. Мінімальні гарантії в оплаті праці внутрішніх сумісників забезпечують окремо за основним місцем роботи і за сумісництвом.
4. Відпускні, лікарняні, декретні, як і оплату за середнім заробітком в інших випадках, не враховують при забезпеченні гарантованого мінімальногорозміру зарплати, оскільки це виплати за невідпрацьований час.
5. Не враховують до зарплати для забезпечення її мінімального розміру:
• доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я;
• доплати за роботу в нічний та надурочний час;
• виплати за роз’їзний характер робіт;
• премії до святкових і ювілейних дат (ч. 2 ст. 3-1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР).
Проаналізуймо, які виплати можуть потрапити до цього списку.
Орієнтовний перелік виплат, які не враховують при забезпеченні МЗП
|
|
Нормативна база |
Розмір і особливості нарахування |
|
Доплати |
||
| Доплата за шкідливі та важкі (особливо шкідливі та важкі) умови праці |
|
Відповідно, у розмірі 4%, 8%, 12% (16%, 20%, 24%) — на основі атестації робочих місць і оцінки умов праці |
| Доплата за роботу в зоні відчуження | 150% прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 1 січня календарного року |
|
| Надбавка за особливі умови роботи медичним працівникам | 15% посадового окладу фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою і молодшим медичним сестрам, які доглядають за хворими |
|
| Доплата за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, зайнятим прибиранням туалетів |
10% посадового (місячного) окладу | |
|
Інші виплати |
||
| Доплати за роботу в нічний час | Не нижче 20% тарифної ставки окладуза кожну годину роботи з 22:00 до 6:00 |
|
| Доплати за роботу в надурочний час | 100% тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації за всі надурочні години |
|
| Надбавка за роз’їзний характер роботи | не більше 80% граничних норм добових витрат, установлених КМУ для відряджень за кордон |
|
| Премії до професійних дат, свят, ювілеїв |
— |
У розмірах, передбачених колдоговором, наказом |
| Виплати, обчислені з розрахунку середньої зарплати (лікарняні, декретні, відпускні, компенсація за невикористану відпустку, інші випадки збереження заробітку) |
— |
Не враховуються як виплати за невідпрацьований час (лист МОЗ від 29.09.2000 № 10.03.67/691) |
При забезпеченні розміру МЗП ураховуйте:
• доплати за виконання обов’язків тимчасово відсутнього працівника, за суміщення, розширення зони обслуговування, збільшення навантаження, заміщення;
• надбавки за інтенсивність, напруженість праці;
• місячні, квартальні, піврічні, річні премії, спеціальні премії;
• винагороди за підсумками роботи за рік та за вислугу років;
• доплати за ненормований робочий день та надбавки за класність водіям;
• доплати за вчене звання, за науковий ступінь;
• надбавки за вислугу років;
• індексацію (лист Мінсоцполітики від 14.02.2017 № 344/0/101-17/281).
Доплата до мінімальної зарплати: статус і порядок виплати
Доплата до МЗП:
• належить до фонду додаткової зарплати (ч. 2 ст. 2 Закону про оплату праці, пп. 2.2.1 Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 № 5);
• оподатковується ПДФО й військовим збором у складі зарплати, включається до бази нарахування ЄСВ;
• виплачується щомісяця разом із зарплатою;
• ураховується до заробітку при обчисленні середньої зарплати для оплати лікарняних і декретних, відпусток та в інших випадках збереження середньої зарплати згідно з Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою КМУ від 08.02.1995 № 100 (далі — Порядок № 100).
• Увага: щодо зарахування доплати до МЗП до заробітку для обчислення середньої зарплати за Порядком № 100 висловлювалося Мінпраці в листі від 08.02.2002 № 18-81. Якщо коригуєте заробіток у зв’язку з підвищенням окладу (ставки) згідно з пунктом 10 Порядку № 100, суму доплати до МЗП не коригуйте (лист Мінпраці від 03.08.2005 № 18-441-1
