Олександр Вілкул: «За два останні роки в Дніпропетровській області на 50% збільшено природно-заповідний фонд»
Голова облдержадміністрації Олександр Вілкул провів нараду з питань виконання регіональних програм екологічного спрямування. У нараді також взяли участь перший заступник голови облдержадміністрації Вячеслав Задорожний, начальник Головного територіального управління МНС України в Дніпропетровський області Віктор Бутківський, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, міські голови, голови райдержадміністрацій, представники громадських організацій екологічного спрямування та ЗМІ
Під час засідання Олександр Вілкул зазначив, що в області за останні 2 роки суттєво активізувалась робота зі збільшення площі природоохоронних зон – за 2010-2011 роки в області на 50% збільшено природно-заповідний фонд (ПЗФ), створено 17 нових об’єктів. Тепер загальна кількість об’єктів становить 156, вони займають понад 75 тис га. «Проте це лише 2,5% від території всієї області. Тож, необхідно підвищувати темпи роботи», – зазначив губернатор Олександр Вілкул.
Він дав завдання протягом двох тижнів в.о. начальника Головного управління промисловості облдержадміністрації Василю Сьорі розробити детальний трирічний план збільшення ПЗФ до 6% від загальної площі території області.
«2013 рік визначений Президентом Віктором Януковичем як «Рік екології». Для Дніпропетровщини, яка дає 20% обсягу промислового виробництва України це особливо актуально. Адже зворотньою стороною цього є те, що на регіон припадає 16% усіх шкідливих викидів в Україні. Для поліпшення екологічного стану, в рамках Комплексної стратегії регіону, в області реалізується 8 регіональних екологічних програм», – сказав Олександр Вілкул.
Губернатор поставив завдання, при щорічному зростанні регіональної економіки в середньому на 6%, зменшити до 2015 року на 30% шкідливі викиди в атмосферу.
Наразі в межах Дніпропетровська вже зменшено на 70% скиди у річку Дніпро та на 15% – викиди в атмосферу.
В рамках обласної програми моніторингу довкілля Дніпропетровщини, в регіоні за єдиним стандартом були розроблені, та з 2011 року працюють, автоматизовані системи моніторингу довкілля (у Дніпропетровську, Дніпродзержинську та Кривому Розі – містах з найбільшим техногенним навантаженням).
«Я вважаю що кожен житель Дніпропетровщини має право знати «чім він дихає». Ми приділяємо велику увагу питанню екологічного розвитку регіону, у тому числі, впроваджуючи обласну системи моніторингу екологічного стану. Кожне місто та район області мають бути повноцінним учасниками обласної системи моніторингу екологічного стану та впроваджувати системи моніторингу на місцях як окремі, узгоджені між собою елементи», – зазначив губернатор.
Крім того, важливою складовою покращення екологічного стану області є створення єдиного європейського природного коридору для міграції тварин, що реалізується в рамках Конвенції ООН про охорону біологічного різноманіття, яку в 1992 році ратифікувала Україна.
Дніпропетровщина першою в країні видала регіональні «Червоні книги» – в 2010 році була видана «Червона книга Дніпропетровській області (рослинний світ)», а в 2011 році – «Червона книга Дніпропетровській області (тваринний світ)».
«Дніпропетровщина є частиною унікального на території Європи природного комплексу, який вимагає дбайливого ставлення та збереження. За це ми несемо відповідальність не тільки перед самими собою, а в першу чергу, перед наступними поколіннями», – зазначив Олександр Вілкул.
Він зазначив, що представникам органів влади, контролюючих органів необхідно посилити роботу з громадськими організаціями, що займаються питаннями охорони навколишнього природного середовища.
«Покращення стану довкілля – це спільна відповідальність влади та громадськості», – сказав губернатор.
За підсумками наради голова облдержадміністрації дав завдання Головному управлінню промисловості та Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Дніпропетровській області напередодні всесвітнього Дня навколишнього середовища (5 червня) провести форум, присвячений вирішенню екологічних питань за участю громадських організацій та експертів.
Олександр Вілкул: «Будівництво правобережних з’їздів з Кайдацького мосту вже виконано на 15 %»
Триває реалізація, ініційованого губернатором Олександром Вілкулом, масштабного інфраструктурного проекту зі створення нових сучасних магістралей, які виведуть за межі міста Дніпропетровська транзитний потік транспорту. Минулого року була введена в експлуатацію перша черга Об’їзної дороги навколо Дніпропетровська протяжністю 18 км. Цього року буде збудовано друга черга Об’їзної довжиною 7 км.
Важливою складовою нової транспортної системи, яка виведе за межі міста Дніпропетровська транзитний транспорт, є будівництво правобережних з’їздів з Кайдацького мосту. Сьогодні губернатор Олександр Вілкул провів чергову виїзну нараду з метою контролю за ходом будівництва. Наразі на об’єкті вже встановлено 50% опор, обсяг робіт відповідно до плану вже виконано на 15%.
«За обсягом автотранспортних вантажоперевезень, що транзитом проходять через місто, Дніпропетровськ займає перше місце в Україні – майже 30 тис автомобілів на добу. А це велике навантаження на екологію, затори на дорогах та швидке зношення дорожнього покриття. Будівництво Об’їзної навколо Дніпропетровська та з’їздів з Кайдацького мосту – це один з головних моїх проектів і я тримаю на постійному контролі його реалізацію», — сказав Олександр Вілкул.
Проект реалізується за підтримки Президента України Віктора Януковича та Уряду.
Будівництво правобережних з’їздів з Кайдацького мосту передбачає створення більше 5 км сучасної дороги, з яких більше 1 км становитиме естакада висотою близько 5,5 м через промислову зону міста – завод імені Петровського та Дніпропетровський трубний завод.
Як звітував губернатору міський голова Іван Куліченко у 2011 році був проведений комплекс підготовчих робіт. Наразі на будівництві об’єкту працюють більше 100 осіб (середня зарплата майже 5 тис грн) та більше 20 одиниць техніки. Загалом вже встановлено 12 з 24 опор (6 пар опор № 10-15), триває установка ще двох правих опор №9 та № 22.
Зокрема, на території ПАТ «Дніпропетровський трубний завод» підготовлено будівельний майданчик під буріння свердловин для опори № 19 (винесено зовнішні мережі теплотраси, водопроводу і водовідведення). На 100% виконано бетонування буронабивних паль під 2 опори. В районі вул. Маяковського для забудови опори винесені низьковольтні кабельні лінії, виконуються роботи по перевлаштуванню ділянки автодороги. Для виконання будівельно-монтажних робіт на території АТП ВАТ «Дніпроважмаш» виконано ростверки під 3 опори. У районі просп. Свободи і вул. Каховки повністю винесені зовнішні мережі. Також забетоновані та змонтовані конструкцій для 6 опор. Виконано бетонування буронабивних паль під опори № 16, № 8, № 9. Змонтовано 6 залізобетонних балок, триває монтаж ще двох. У районі балки Сухий Яр проводяться земляні роботи по улаштуванню насипу та вирівнювання профілю траси.
«Будівництво правобережних з’їздів з Кайдацького мосту вже виконано на 15 %. Цього року планується встановити 22 з 24 опор та встановити плити для створення дорожнього покриття. Виїзні наради на об’єкті будівництва будуть продовжені. Будівельники мають дотримуватися графіків та високої якості робіт» — сказав Олександр Вілкул.
Для переселення мешканців будинків, що потрапили в зону відселення, у Дніпропетровську було збудовано 2 житлових будинки, у яких виділено 91 квартиру.
Довідка:
Загальна вартість проекту правобережного з’їзду з Кайдацького мосту – 1,031 млрд грн. У 2011 році було виїдено більше 100 млн грн, у 2012 році заплановано фінансування в обсязі 300 млн грн.
Актуальність будівництва правобережного з’їзду з Кайдацького мосту
Проектування Кайдацького мосту через р.Дніпро у м.Дніпропетровську, а також лівобережних і правобережних підходів з виходом на зовнішні автомобільні дороги загального користування, мало метою винести транзитний вантажний автотранспорт з центральної частини міста. Завдяки цьому кількість шкідливих викидів в атмосферу зменшиться на 900 тонн на рік.
Кайдацький міст був введений в експлуатацію восени 1981 року. Сьогодні на лівому березі збудований автодорожній підхід до Кайдацького мосту, який в результаті інтенсивної забудови на лівобережжі перетворився в магістральну вулицю регульованого руху – Донецьке шосе, що має безпосередній вихід на зовнішні автомобільні дороги загального користування Київ-Луганськ-Ізварине та Харків-Сімферополь-Севастополь.
Автодорожнього підходу до Кайдацького мосту з безпосереднім виходом на зовнішні автомобільні дороги загального користування на правобережжі на сьогодні немає. До цього часу рух автотранспорту по правобережжю здійснюється по вулично-дорожній мережі міста (вулиця Кайдацький шлях, правобережна транспортна розв’язка на вулиці Набережна Заводська, вулиця Павлова, проспект Калініна, проспект Петровського, вулиця Київська). При цьому, пропускна здатність і габарити вулично-дорожньої мережі не відповідають розмірам і структурі транспортних потоків. Це викликає серйозні збої в організації дорожнього руху в місті (пробки), виводить з ладу дорожнє покриття і приводить до значного зниження маршрутної швидкості транспортних засобів, збільшенню споживання ПММ і росту кількості шкідливих викидів.
Як пролягатимуть правобережні з’їзди з Кайдацького мосту:
Правобережний підхід до Кайдацького мосту через р.Дніпро у м.Дніпропетровську представляє собою магістральну дорогу на ділянці від вулиці Кайдацький шлях до автомобільної дороги загального користування Київ-Луганськ-Ізварине прокладену по вулиці Кайдацький шлях у напрямку першої черги Південного обходу Дніпропетровська.
Початковий пункт – прибережна транспортна розв’язка на вулиці Набережна Заводська.
Кінцевий пункт – вулиця Київська на околиці міста.
Трасу магістральної дороги прокладено через проспект Свободи, житлову забудову садибного типу та по території підприємств західного району міста.
Територію підприємств західного району міста (ВАТ “Дніпропетровський металургійний завод ім.Петровського”, ВАТ “Дніпропетровський трубний завод”, залізничні колії ДП “Придніпровська залізниця”, трамвайні колії міського комунального підприємства Дніпропетровський електротранспорт”, ВАТ “АТП 11262 “Важавтотранс”) траса перетинає суцільною естакадою.
В кінці естакади передбачена транспортна розв’язка у двох рівнях з улаштуванням з’їздів на вулицю Маяковського.
Далі трасу прокладено між ВАТ “Дніпрококс” та ВАТ “Дніпроважмаш” з улаштуванням шляхопроводу через під’їзні залізничні колії ВАТ “Дніпрококс”.
В подальшому трасу буде прокладено по тальвегу балки Сухий Яр до її верхів’я і через відвершок балки, з улаштуванням прямокутної труби, по корінному схилу місцевого водорозділу до вулиці Київська біля межі міста.
Примикання до вулиці Київська, яка в межах міста є автомобільною дорогою загального користування Київ-Луганськ-Ізварине, передбачено в одному рівні по типу саморегульованого із рухом по кільцю.