Новини Дніпропетровщини 18.10.2012 р

Октябрь 18th, 2012 Новини

На Дніпропетровщині створено всі умови для розвитку та утвердження самобутності всіх національних громад регіону
У Дніпропетровську відкрито найбільший у світі духовно-культурний єврейський центр «Менора» та перший на теренах країн СНД музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». Участь в урочистому відкритті взяли губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул, Дніпропетровський міський голова Іван Куліченко, міністр інформації та діаспори Ізраїлю Юлій Едельштейн, Посол Ізраїлю в Україні Реувен Дін Ель, Посол США в Україні Джон Теффт, Посол ФРН в Україні Крістоф Вайль, головний рабин Ізраїлю Шломо Амар, головний рабин Хабад Любавич (Нью-Йорк) Моше Котлярський, головний рабин Дніпропетровська та Дніпропетровського регіону Шмуель Камінецький, головний рабин Росії Берл Лазар, рабин Стіни плачу та Святих місць Шмуель Рабинович, меценати та члени опікунської ради Дніпропетровської єврейської громади та світового єврейського співтовариства.
«Відродження культури і духовності всіх національно-етнічних груп України, активний міжнаціональний і міжконфесійний діалог – це важлива складова державної політики нашого Президента Віктора Федоровича Януковича щодо розвитку країни. На Дніпропетровщині активно відкриваються культурні центри, духовно-просвітницькі комплекси, створено спеціальний цикл видань про історію та культурні традиції національно-етнічних груп, які проживають на території нашого регіону. З боку обласної влади надається підтримка національно-культурним товариствам. На Дніпропетровщині створено всі умови для розвитку та утвердження самобутності всіх національних громад регіону», — сказав Олександр Вілкул.
Він зазначив, що відкриття на Дніпропетровщині найбільшого в світі єврейського культурно-просвітницького центру «Менора», а також першого в Україні і в країнах СНД музею «Пам’ять єврейського народу та Голокосту в Україні» — це одна з важливих складових гармонійного розвитку міжнаціонального та міжконфесійного діалогу на Дніпропетровщині та в Україні.
За словами губернатора музей, присвячений найбільшій катастрофі єврейського народу, нагадуватиме сучасникам про велику цінність мирного співіснування і людського життя.
Комплекс «Менора» – найбільший у світі багатофункціональний єврейський культурно-просвітницький центр, який розташовується в єдиному комплексі із хоральною синагогою «Золота Роза». Комплекс приміщень Центру складається з семи веж, які символічно представляють собою храмовий семисвічник. Цей символізм підкреслений підсвіткою в нічний час. Перші башти семиповерхові, слідом за ними – дві дванадцятиповерхові споруди, потім – сімнадцятиповерхові, а замикає ці дві лінії кутова двадцятидвохповерхова вежа, найбільша у всьому комплексі.
Загальна площа всього комплексу «Менора» складає 42 тисячі квадратних метрів, а кожна вежа представляє собою квадрат зі стороною 20 метрів. Висота найбільшої, кутової, вежі складає 77 метрів. Стіни веж облицьовані панелями керамограніту, який кольором і текстурою дуже нагадує єрусалимський камінь.
За словами керівництва Дніпропетровської єврейської громади робота Центру «Менора» поряд з відродженням єврейської культури, вивченням історії єврейського народу буде звернена в майбутнє і націлена на подальше зміцнення толерантності і міжнаціонального миру. Тут проходитимуть міжнародні виставки, концерти, фестивалі та науково-практичні конференції.
Перші два поверхи з’єднуватимуть всі сім веж переходом у вигляді галереї. У першій вежі, а також частині другої та третьої веж розташовано один із найбільших у світі Музей «Пам’ять єврейського народу та Голокост в Україні». В тематичних експозиціях музею особливу увагу приділено основам релігійного життя єврейського народу, єврейській культурі та мистецтву. Для оформлення Музею використані найсучасніші технології, різноманітні світлові рішення, інсталяції, мультимедіа.
Поряд з Музеєм буде працювати дослідницько-просвітницький центр, який збиратиме дані та артефакти, буде вести наукову та видавничу діяльність, організовувати і проводити наукові конференції та семінари.

ДОВІДКА
На сьогодні єврейська етнічна громада Дніпропетровської області є другою після міста Києва за кількістю представників єврейської національності, які проживають в Україні. За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року її чисельність складає 13799 осіб. Єврейська громада Дніпропетровської області є однією із найвпливовіших у Європі (головний рабин Дніпропетровська і Дніпропетровського регіону Шмуель Камінецький є головним рабином Об’єднаної єврейської общини України). На Дніпропетровщині створені належні умови для реалізації освітніх потреб єврейської громади. У Дніпропетровську функціонує середня загальноосвітня школа №144, в якій вивчається іврит, історія, традиції і культура єврейського народу. Поглиблене вивчення івриту здійснюється також у навчальних закладах Дніпродзержинська та Кривого Рогу.

Олександр Вілкул: «Завдяки модернізації гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровщини за 7 місяців 2012 року обсяги виробництва в металургії зросли на 3,8%, у добувній промисловості – на 6,3%»
Завдяки модернізації гірничо-металургійного комплексу Дніпропетровщини за 7 місяців 2012 року порівняно з аналогічним періодом 2011 року обсяги виробництва в металургійній галузі регіону зросли на 3,8%, у добувній промисловості — на 6,3%. Про це повідомив губернатор Дніпропетровщини Олександр Вілкул під час засідання Регіонального комітету з економічних реформ, на якому були підбиті підсумки модернізації промислового комплексу області за 2010-2012 роки.
«У рамках Комплексної стратегії розвитку Дніпропетровщини в гірничо-металургійному комплексі області реалізується низка великих проектів, направлених на модернізацію виробництва та підвищення конкурентоспроможності продукції. Це забезпечує позитивний тренд щодо підвищення конкурентоспроможності ГМК України. За 7 місяців область досягла зростання в металургії на 3,8% в порівнянні з аналогічним періодом 2011 року, а в добувній промисловості — на 6,3%», — сказав Олександр Вілкул.
Загальна вартість проектів з модернізації підприємств ГМК регіону, які планується реалізувати до 2015 року, перевищує 36 млрд грн.
Поряд з розвитком ГМК регіону на Дніпропетровщині обласна влада за підтримки Президента України Віктора Януковича реалізує низку проектів з розвитку високоточного машинобудування.
«Наш Президент Віктор Федорович Янукович визначив розвиток високотехнологічних галузей промисловості як основу для подальшого зростання української економіки. 8 червня 2011 року Глава держави підписав Закон України «Про фінансове оздоровлення «Південмашу». Це дало значний імпульс щодо розширення випуску заводом конкурентоздатної продукції, зростання обсягів виробництва та збільшення робочих міць», — сказав Олександр Вілкул.
У результаті вже за підсумками 2011 року Південний машинобудівний завод більш як удвічі наростив обсяги реалізованої продукції з 560 млн грн до 1,29 млрд грн. У 2012 році очікуваний обсяг реалізації становить 1,790 млрд грн, що на 38% більше, ніж 2011 року. Портфель замовлень ЮМЗ до 2015 року наразі складає більше 1,3 млрд доларів.
«Сучасний стан національної та регіональної економіки потребує принципово нових підходів до формування політики соціально-економічного розвитку. Завдання – забезпечити стале зростання», — сказав Олександр Вілкул.
Під час засідання Регіонального комітету з економічних реформ губернатор дав доручення відповідним управлінням облдержадміністрації та керівникам міст і районів області активізувати роботу щодо:
• налагодження внутрішніх ринків збуту,
• реалізації масштабних інвестиційних проектів з оновлення виробництва та інфраструктури із максимальним залученням до цього процесу регіональних промислових виробників,
• нарощування темпів освоєння і випуску нової високотехнологічної продукції,
• посилення взаємодії між науковими установами і промисловими підприємствами регіону з метою впровадження новітніх прогресивних розробок та технологій.

Олександр Вілкул: «За 2,5 роки, починаючи з 2010 року, на Дніпропетровщині створено більше 170 тис робочих місць»

За 2,5 роки, починаючи з 2010 року, на Дніпропетровщині створено більше 170 тис робочих місць. Зокрема, у 2010 році створено більше 53 тис робочих міст, у 2011 році – 69 тис, за 9 місяців цього року – 50 тис, до кінця цього року буде створено ще понад 20 тис нових робочих місць. Про це повідомив губернатор Дніпропетровської області Олександр Вілкул під час розширеного засідання Регіонального комітету з економічних реформ з питань розвитку реального сектору економіки області.

«Створення нових робочих місць, зростання заробітної плати, легальні трудові відносини є основними показниками підвищення якості життя людей, які визначені Соціальними Ініціативами нашого Президента Віктора Федоровича Януковича. На Дніпропетровщині у рамках Комплексної стратегії розвитку регіону створюються сприятливі умов для розвитку бізнесу, залучення іноземних інвестицій з метою створення нових робочих місць та підвищення заробітної плати. За 2,5 роки, починаючи з 2010 року, на Дніпропетровщині створено більше 170 тис робочих місць. Зокрема, у 2010 році створено більше 53 тис робочих міст, у 2011 році – близько 70 тис, за 9 місяців цього року – 50 тис. До кінця цього року буде створено ще майже 20 тис і цей показник сягне до 70 тис робочих місць», — сказав Олександр Вілкул.
У 2011 році у рамках Державної програми створення нових робочих місць для забезпечення зайнятості населення вугледобувних районів виділено більше 30 млн грн. Завдяки цьому було створено 425 нових робочих місць в галузі машинобудування, тобто 425 сімей, а це близько 1500 жителів області отримали стабільний дохід. Продукція цих виробництв, які створені у Кривому Розі та Павлограді, користується значним попитом в Україні, державах СНД, Азії та Близького Сходу.
Позитивна динаміка на Дніпропетровщині спостерігається і у питаннях збільшення доходів населення, роботи з легалізації заробітної плати та зростання показників реальної заробітної плати. Рівень заробітної плати в регіоні в липні 2012 року в порівнянні з початком 2010 року виріс майже в півтора рази і склав 3260 грн. При цьому на підприємствах базових галузей економіки, передусім ГМК, середня зарплата давно перевищила 4 тисячі, а на багатьох і 5 тисяч гривень.
Дніпропетровщина демонструє активні темпи скорочення заборгованості з виплати заробітної плати. Починаючи із квітня 2010 року заборгованість скорочена в 7,2 рази з 89 млн грн до 12,3 млн грн на 1 жовтня 2012 року. Чисельність працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату скорочено в 38 разів з 15,5 до 0,4 тис осіб. Кількість підприємств-боржників скорочено вдесятеро — з 228 до 23 одиниць.

Особлива увага на Дніпропетровщині приділяється детінізації трудових відносин та скороченню заборгованості. Протягом 2011 року та 9 місяців поточного року обласною та місцевими робочими групами, які створені за ініціативи губернатора Олександра Вілкула, в області проведено більше 900 засідань робочих груп, здійснено 22,2 тисячі обстежень роботодавців щодо легалізації зайнятості населення. Завдяки ефективній роботі робочих груп з питань легалізації заробітної плати легалізовано 12,2 тисяч робочих місць та підвищили рівень оплати праці понад 2,3 тисячі роботодавців. Це дозволило додатково направити до бюджету 11,9 млн грн, у тому числі протягом січня-вересня 2012 року – 6,7 млн грн, та до Пенсійного фонду України – ще понад 2,6 млн грн, у тому числі протягом січня-вересня 2012 року – 905,7 тис грн.

Губернатор Олександр Вілкул привітав жительку Дніпропетровська – народну артистку СРСР Нонну Суржину з ювілеєм

Губернатор Олександр Вілкул привітав жительку Дніпропетровська – народну артистку СРСР Нонну Суржину з ювілеєм.
«Шановна Нонно Андріївно! Від усього серця прийміть вітання з днем народження! Нехай служіння українській культурі й надалі буде для Вас джерелом великого натхнення та нових успіхів. Своїм талантом та педагогічною майстерністю Ви збагачуєте мистецтво Дніпропетровщини й України та виховуєте достойне підростаюче покоління. Ваші творчі здобутки прославили наш регіон як провідний центр культури та мистецтва. Бажаю Вам доброго здоров’я та творчого натхнення», – сказав Олександр Вілкул.
Нонна Суржина – жителька Дніпропетровська, українська оперна співачка, народна артистка СРСР, лауреат Шевченківської премії.
Початкову професійну освіту отримала в вокальному відділенні Дніпропетровського музичного училища. Вищу освіту здобула в Харківському інституті мистецтв.
У 1963 році будучі ще студенткою Нонна Суржина була запрошена в трупу Харківської опери. У 1968 році їй присвоїли перше почесне звання – «Заслужена артистка УРСР». У квітні з 1975 року вона стає Народною артисткою УРСР. У 1976 році Нонна Суржина була удостоєна найвищої відзнаки країни – звання Народної артистки СРСР. У 1978 році їй присвоєно звання лауреата Національної премії України за партію Соломії в опері Костянтина Данькевича «Богдан Хмельницький».
Всі ці роки Нонна Суржина успішно поєднувала роботу в театрі з педагогічною діяльністю. З 1974 році вона викладає вокал спочатку в Дніпропетровському музичному училищі. І до сьогодні Нонна Суржина є провідним фахівцем вокальної кафедри Дніпропетровської консерваторії. ЇЇ учні мають високі досягнення, зокрема, за підсумками V міжнародного конкурсу вокалістів імені народного артиста України Миколи Полудьонного та заслуженої артистки України Мілії Полудьонної, що проходив у Ялті в першій декаді жовтня 2012 року, учні Нонни Суржини здобули Гран-прі та посіли перші і друге місця.

На Дніпропетровщині до кінця листопада всі Наглядові ради, що створені для громадського контролю при лікарнях області, відзвітують про виконаний протягом цього року обсяг роботи

На Дніпропетровщині відбулася низка нарад за участі представників влади, членів створених при лікарнях Наглядових рад, а також головних лікарів лікувально-профілактичних закладів. Під час нарад представники Наглядових рад звітували про виконаний протягом року обсяг роботи.
Дніпропетровщина — пілотний регіон у реалізації процесу модернізації охорони здоров’я, що проходить в рамках Програми реформ Президента України Віктора Януковича.
Згідно з цим планом, Дніпропетровська область є першим регіоном в Україні, де було проведено розмежування медичних закладів за рівнем надання медичної допомоги. Таким чином, відповідно до європейських стандартів, усі лікувальні заклади області поділяються на: первинні (амбулаторії загальної практики — сімейної медицини, фельдшерсько-акушерські пункти та медпункти, що є підрозділами центрів первинної медико-санітарної допомоги), вторинні (міські та районні лікарні) та третинні (високоспеціалізовані медичні заклади обласного значення).
Медичні заклади первинного рівня фінансуються з місцевих бюджетів, а вторинні, третинні та служба швидкої допомоги – з обласного.
У рамках модернізації охорони здоров’я для забезпечення громадського контролю при медичних закладах вторинного рівня були створені Наглядові ради.
«Наглядові ради – це прогресивний механізм, що застосовується у багатьох країнах Європи. Вони були створені рік тому при міських та районних лікарнях Дніпропетровщини у рамках модернізації охорони здоров’я. Їх мета – забезпечувати прозорість фінансової та професійної діяльності лікарень, контроль громади над діяльністю медичних закладів. Вже зараз ми бачимо ефективність спільної роботи Наглядових рад та головних лікарів медичних закладів. З головами Наглядових рад обговорюються важливі для пацієнтів, колективів та керівників лікарень питання. Таким чином, під постійним контролем Наглядових рад знаходяться питання доступності, своєчасності та якості надання медичної допомоги населенню. Це сприяє ефективному управлінню медустановами і підвищенню якості медичних послуг для всіх мешканців області», — сказав заступник голови Дніпропетровської обласної ради Володимир Павлов.
Наразі вже відбулися наради з представниками Наглядових рад та головними лікарями медичних закладів Васильківського, Покровського, Синельниківського, Новомосковського, Магдалинівського, Петриківського, Солонянського, Царичанського, Криничанського, Верхньодніпровського, Софіївського та інших районів. За результатами цих нарад встановлено, що у 2012 році Наглядові ради плідно співпрацювали з головними лікарями медичних закладів області для підвищення якості лікувально-діагностичної допомоги населенню Дніпропетровщини.
Контроль за діяльністю медичних закладів з боку Наглядових рад здійснюється шляхом перевірки та проведення щоквартальних засідань. Голови та члени Наглядових рад беруть участь у медичних радах та моніторингу роботи медичних закладів. Ґрунтуючись на результатах зібраної інформації, приймаються рішення щодо усунення виявлених недоліків та здійснюється контроль за їх виконанням.
Також у лікарнях області щоквартально проводяться анонімні опитування пацієнтів, де кожен може висловити свої пропозиції щодо підвищення якості медичного обслуговування. Всі раціональні пропозиції враховуються головними лікарями медичних закладів.
До кінця жовтня заплановано провести наради у Павлограді, Першотравенську, Нікополі, Дніпропетровську за участі представників влади, голів та членів Наглядових рад, а також головних лікарів медичних закладів з метою обговорення результатів виконаної Наглядовими радами роботи. До кінця листопада наради будуть проведені у всіх районах Дніпропетровської області.

Довідка.
У 2011 році в рамках модернізації охорони здоров’я при лікарнях Дніпропетровської області були створені Наглядові ради. До їх складу входять представник громади міста чи району, на території яких знаходиться лікарня (голова районної ради, представник міського відділу охорони здоров’я тощо), представник трудового колективу медичного закладу, а також меценат, який надає системну допомогу медичному закладу.
Створення Наглядових рад дозволило:.
• отримати незалежну і незаангажовану оцінку діяльності медичних установ, запровадити ефективне управління і підвищити якість послуг.
• створити зворотний зв’язок з пацієнтами, що сприяє підвищенню якості медичних послуг;
• захищати інтереси мешканців громади, на території якої діє медична установа;
• забезпечити прозорість використання фінансів в лікарнях, запровадити контроль громади за діяльністю медичних установ.
• сформувати стійкі механізми взаємодії влади та громадянського суспільства.

 Олександр Вілкул: «На Дніпропетровщині під урожай 2013 року озимини посіяно на 19 тис га більше ніж минулого року»

На Дніпропетровщині під урожай 2013 року озимини посіяно 695 тис га, що на 19 тис га більше ніж минулого року. Наразі посівна кампанія озимини ще триває і звершиться 20 жовтня. Про це повідомив голова Дніпропетровської облдержадміністрації Олександр Вілкул під час наради щодо завершення посівної.

Станом на 17 жовтня агроформуваннями області посіяно під урожай 2013 року 695 тис га озимини, що на 19 тис га більше ніж минулого року. Зокрема, озимого ріпаку посіяно на території 77,2 тис га, озимих колосових – на 617,8 тис га. Наразі роботи з посіву озимини ще триває і завершиться 20 жовтня.
«Завдання влади — забезпечити жителів області якісними продуктами харчування власного виробництва за максимально доступними цінами. І важливу роль на даному етапі відіграє своєчасне проведення посівної кампанії озимини. Із кожним зерном, посіяним у землю, ми закладаємо основу добробуту жителів Дніпропетровщини. Наразі на Дніпропетровщині під урожай 2013 року озимини посіяно на 19 тис га більше ніж минулого року, і роботи продовжуються згідно з графіком», — сказав Олександр Вілкул.
Наразі з посіяних озимих колосових культур отримано сходів на 85 % засіяних територій, що становить 525 тис га, з них в доброму та задовільному стані 96%.
Отримано сходи озимого ріпаку на території 76,5 тис га (99%), з них в доброму та задовільному стані 98%.
Як доповів губернатору Олександру Вілкулу його заступник Олександр Любович, такий відсоток сходів озимини відповідає нормі. Сприятливі погодні умови, які за прогнозами синоптиків протримаються на Дніпропетровщині ще кілька тижнів, дозволять повноцінно розвиватись озимим посівам і підвищити відсоток їх сходів.