Оформлення трудових відносин

3 августа, 2012 Новини

Територіальна державна інсперція з питань праці

Оформлення трудових відносин

Згідно ч.2 ст.2 КЗпПУ наймані працівники реалізують право на працю шляхом укладання трудового договору. Під трудовим договором у законодавстві розуміють угоду між працівником та власником підприємства, у відповідності з яким працівник зобов’язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядку, а власник підприємства зобов’язується виплачувати працівнику заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до вимог ст. 24 КЗпП України «При укладенні трудового договору громадянин зобов’язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, — також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров’я та інші документи. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.
Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.»
Вимогами ст. 48 КЗпПУ передбачено « Трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад
п’ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Працівникам, що стають на роботу вперше, трудова книжка оформляється не пізніше п’яти днів після прийняття на роботу.
До початку роботи працівника, відповідно до вимог 29 КЗпП України, необхідно ознайомити під розписку з умовами праці, обов’язками, правами, наявністю шкідливих виробничих факторів, ознайомити з графіком роботи тощо.
Власник повинен забезпечити відповідно до вимог ст. 30 Закону України «Про оплату праці» достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, а також провести розрахунок відповідно до вимог ст. 116 КЗпП України.
Оскільки трудові відносини у період роботи не укладались, а власник не забезпечив ознайомлення з умовами праці та не забезпечив достовірний облік виконуваної роботи працівнику необхідно вирішувати питання оплати праці та оформлення трудових відносин у судовому порядку.
При наявності доказів та свідків, які підтвердять факт роботи у певний період, додержання правил внутрішнього трудового розпорядку працівник має можливість звернутись до районного суду за місцем проживання та згідно зі ст. 10 ЦПК України вирішити питання оплати праці та оформлення трудових відносин на засадах змагальності сторін так як згідно ч.1 ст. 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускаються.
Крім того, ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” від 30.04.1993 р. № 43-93 визначено, що позивачі, які звертаються до суду для вирішення питання, пов’язаного із трудовою діяльністю, звільняються від державного мита.