Та на Івана, та на Купала
Дівка Марена косу чесала,
Косу чесала, в квітки вбирала,
На добрий вечір судьбі казала…
Так співали наші бабусі-прабабусі увечері, напередодні свята Купайла, квітчаючи десь на узліссі коси верби на щасливу долю. Квітчали тайкома, щоб не бачили хлопці, а то «долю злякають, розженуть». Марена, за уявою наших бабусь-прабабусь – колишня водяничка (русалка), що у водах Йорданських знайшла собі пристанище. Та так Івана за добрість полюбила, що стала жінкою-вербичкою, Іванові на поміч пішла. На свято Івана судьбу зазиває, дівчатам допомагає, а вони за це її квітами квітчають, примовляючи: «А що даєш, те й до тебе вертається».
А у хлопців в цей день інші турботи: зілля кинути на стежину, що в’ється до воріт коханої, а серед зілля – білу лілею, як знак особливої шани і чистоти. Або гілля верби біля двору дівчини стрічкою обвити. Могли і віхоть соломи на таку вербу покласти, щоб дівчина дуже не гонорилася.
Дівчата ж, обтикаючи квітами вербичку-сестричку, хороводили:
Сестра Марена, слуга Купала,
Білою ногою на роси стала,
На роси стала, в вінок вбиралась,
Правою ручкою звізду подала…
Ту щасливу звізду, яка віднині має засвітитися для кожної.
Так Купайло, що у старих писаних джерелах характеризується як Поганський бог земних плодів, перетворюється у нас на Купала Івана – Хрестителя Господнього. Тому зібране на Івана всіляке зілля для лікування набувало цілющої сили, виганяло всякі хвороби. Центром святкування завжди була річка, яка «кров Божу несе». На березі споруджували гойдалки для дорослих і малих, збирали хмиз для вогнища.
У Павлограді купайлівське свято відзначається традиційно по-павлоградському. Це – дійство святкування перемоги літа, сонячної сили, повного розквіту природи. Цьогорічний павлоградський Вечір на Івана Купала, який відбувся 6 липня і розпочався о 18.00 год. мав багато ознак справжнього українського народного свята. Давно на березі Вовчої не збиралося скільки людей – тих, хто хотів торкнутися традицій великого народу. Чудове мереживо хороводів, прекрасні пісні, вишиванки, ігри, змагання, вінки з запаленими свічками, що пливуть за водою до судженого. І мавки, і потерчата, і Водяний цар, і спалення уособлення зла, очищення вогнем і водою – усе це у Павлограді, прив’язане до Вовчої, до живої води, як і тисячі років тому: прадавнє, справжнє, українське народне дійство.
Вечір на Івана Купала організував відділ культури Павлоградського міськвиконкому (начальник Ломанова І.М.),міський культурно- дозвільницький Центр (директор Могильний М.І., арт. директор Шаміна В.М.) та Ценр української культури МКДЦ. Проведена величезна організаційна робота по підготовці купайлівського свята.
На алеї у Дубовому гаї вздовж річки були розташовані тематичні творчі куточки:
1. Художньої майстерності.
(У цьому куточку глядачам пропонують намалювати малюнок на тему Івана Купала).
Відповідальна – учениця ДМШ № 1 Фоменко Ганна.
2. Вишивання.
(На українському килимі сидить майстриня показує майстер-клас глядачам)
Відповідальна – майстриня творчого об’єднання «Кольори» Носич Н.В.
3. Витинанка.
(З паперу вирізаються різнокольорові метелики разом із дітьми свята)
Відповідальна – Корж І.Г.
4. Плетіння кіс.
(Майстрині-перукарі плетуть коси усім бажаючим)
Відповідальна – Демич Марія, студія «Імідж» Палацу творчості дітей та юнацтва
5. Плетення вінків.
(Майстриня допомагає та показує молодим дівчатам, як плести віночки)
Відповідальна – Карпенко Анна СШ № 14
6. Художній малюнок на обличчі.
(Майстер-косметолог наносить бажаючим глядачам на обличчя малюнок)
Відповідальна – педагог ДМШ № 2 Ямчук М. І.
7. Куточок творчого об’єднання «Кольори».
Виставка-продаж.
(Відповідальна Ведмідь Т. І., директор історико-краєзнавчого музею)
8. Куточок центральної бібліотеки: До старовинного улюбленого народного свята Івана Купала Павлоградська міська ЦБС підготувала інформаційну фото-сушку про традиції святкування дня літнього сонцестояння та Різдва чесного славного Пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана у різних народів світу.На виставці у дотепній формі були представлені ілюстровані народознавчі матеріали про символічне значення купальської обрядовості слов’янських народів (українців,росіян,білорусів): про воду, вогнище, купальський вінок та магічні властивості рослин, ляльку Ярилу, Купалу та інш.Велике зацікавлення серед відвідувачів виставки викликала язичницька легенда про цвіт папороті, який можно знайти лише в купальську ніч і здобути небувалого щастя на все життя.Національне свято Літви та Латвії Ліго святкується три доби та вражає розвиненою обрядовістю та маштабами святкування.А яскраві паради в Іспаніі, Італії, Греції та Франції на честь Сан Хуана або Сен Жана відрізняються веселощамі, запальними танцями,феєрверками та ряснотою наїдків й вина.Навіть країна сонця, що сходить-Японія, теж має свої традиції святкування Танабата Мацури — дня, коли зірки розташовані найдлище одна до одної.
Учасники свята із задоволенням знайомилися з матеріалами виставки та жваво спілкувалися з бібліотекарями про історію виникнення того чи іншого звичая.Інформаційна фото-сушка стала справжньою прекрасою свята та значно збагатила поінформованість громадян міста про народні традиції.
9. Українське караоке по-павлоградськи.
(Відповідальна художній керівник МКДЦ Удовенко Л. В.)
Творчі куточки презентували ведучі Удовенко Л.В., Урсуляк М.Б., Кравченко М.А.
Також працювали торгівельні точки з кулінарними виробами, соком, водою та квасом.
Саме театральне дійство розпочалося о 19.30 голосним купальським дзвоном, який сповістив про початок великого народного гуляння – свята Івана Купайла. З різних куточків святкового майданчика вийшли ведуча Катерина, Цариця Купавниця, лісова Мавка, Перелесник, які радісно і гостинно запрошують присутніх взяти участь у святковому хороводі. хлопці і дівчата беруться за руки, стають в Коло і виконують танок Кола – сонячний хоровод, залучаючи до танцю всіх присутніх, під спів хору «Єлнання» та колективу «Весна». Раптом розлунюється дзвінкий голос сопілки і в коло виходить Мати Земля з квітами, вітає всіх зі Святом єднання людини і природи, запрошує хлопців та дівчат до танцю. Потім дівчата плели віночки і пускали їх на воду, а хлопці ішли до лісу шукати квітку щастя – папороть…
Свято Літа, Сонця, Юності, Кохання! Веселе, гомінливе і неповторне, з жартами, музикою, піснями, танцями-хороводами… На завершення свята – спалення опудала Зла і очищення Вогнем – стрибки через багаття.
Героїв усього дійства виконували актори фольклорно-обрядового театру «Вертеп Марії» (кер. Кравченко М. А.), молоді солдати військової частини № 3024 м. Павлограда та працівники МКДЦ – і актори, і ведучі – Олександра Бєлєніннік , Марина Урсуляк, Ірина Івженко, Аліса Ліс, Сергій Урсуляк, Жанна Арішака, присутня молодь.
Багато художніх колективів взяли участь у святі:
1. Народний хор Ветеранів праці «Єднання» (кер. Білобровчук В.К.).
2. Хор «Надія» (кер. Ващенко І.В.),
3. Вокальний ансамбль «Мальви» (кер. Логінова М.В.).
4. Народний колектив України «Весна» (кер. Савкіна К.Л.).
5. Солісти М.Урсуляк, Ж.Арішака.
6. Ансамбль циганської пісні «Чергеня» (кер. Оглу М.М.).
7. Танцювальний колектив «Варда».
Свято перетворилося на справжнє народне гуляння.
І нехай завжди так буде –
І мусить бути –
Пливуть вінки, горять свічки,
Радіють люди…
Начальник відділу культури І.М.Ломанова