Сезонними вважають роботи, які внаслідок природних і кліматичних умов виконуються не цілий рік, а протягом певного періоду (сезону), що не перевищує шести місяців (п. 1 Указу № 310). Перелік робіт які є сезонними затверджено Списком сезонних робіт і сезонних галузей, затвердженим постановою КМУ від 28.03.97 р. № 278:
1. Лісова промисловість і лісове господарство
Добування живиці, барасу і ялинкової сірки.
Заготівля пньового осмолу.
Заготівля лика.
Лісокультурні роботи — підготовка грунту, посів і садіння
лісу, догляд за лісовими культурами, робота в лісорозсадниках.
Лісозахисні і протипожежні роботи — боротьба з шкідниками і
хворобами лісу, прокладання мінералізованих смуг, чергування на
пожежних вишках, наземне пожежне патрулювання лісів.
Заготівля насіння.
Збирання і переробка харчових продуктів лісу.
Польові лісовпорядні роботи.
2. Торфяна промисловість
Болотяно-підготовчі роботи.
Добування, сушіння та збирання торфу.
Ремонт і обслуговування технологічного обладнання в польових
умовах.
3. Сільське господарство
Робота в овочівництві, садівництві, виноградарстві,
буряківництві, хмелярстві, на вирощуванні і збиранні картоплі,
тютюну, кормів, баштанних культур, лікарських рослин.
Робота на інкубаторно-птахівничих та міжгосподарських
інкубаторних станціях.
4. Переробні галузі промисловості
Робота на підприємствах переробки плодоовочевої продукції.
Робота на підприємствах цукрової галузі промисловості.
Первинне виноробство.
5. Санаторно-курортні заклади і заклади відпочинку
Роботи, пов’язані з санаторно-курортним обслуговуванням
хворих і відпочиваючих в санаторно-курортних закладах і закладах
відпочинку.
6. Транспортно-дорожній комплекс
Авіаційні роботи в сільському та лісовому господарствах.
Усі інші роботи не потрапляють до категорії сезонних.
У випадку, коли ви бажаєте прийняти працівників на певний сезон на роботу, що не є сезонною (наприклад, продавчиню у літній ларьок з морозивом), то укладіть з ними строкові трудові договори на певний час або на час виконання певної роботи (ст. 23 КЗпП). Випробувальний строк для сезонних працівників з метою перевірки відповідності працівника наданій йому роботі не встановлюють.
Згідно із законодавством всі мінімальні гарантії, надані державою працівникам, поширюються і на сезонників. Це, зокрема, стосується і мінімальної заробітної плати, і добових під час відрядження. Такі працівники зазвичай одержують оплату за фактично виконаний обсяг роботи за відрядними розцінками.
Посади сезонників обов’язково є у штатному розписі, адже вони є повноправними співробітниками підприємства. Єдина відмінність від постійних працівників – обмежений термін роботи, відомий заздалегідь. Штатну одиницю для сезонників краще вводити на період сезоної роботи наказом керівника. Тоді після звільнення сезонника на підприємстві не буде вакантної посади (звичайно, якщо підприємство не має в найближчий час потреби у такій посаді). Або у штатному розписі треба зазначити, що посади сезонних працівників вводяться на певний період їх роботи чи складання з ними договорів.
Щорічні відпустки сезонними працівникам надають пропорційно часові, відпрацьованому ними на даному підприємстві. Якщо сезонник за час роботи не скористався відпусткою, то при звільненні він може відгуляти відпустку або отримати компенсацію за невикористані дні. У першому випадку трудовий договір припиняється в останній день відпустки працівника. Це потрібно врахувати у наказі про звільнення, який видають до початку відпустки. У другому випадку, відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку № 100, середня заробітна плата для виплати компенсації за невикористану відпустку обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка.