Шановний Анатоліє Олексійовичу !
Я бабуся онука, якому 15 років. В своєму незрілому віці він залишився без підтримки та турботи батьків. Так сталося, що на плечі цієї дитини лягли труднощі в його особистому житті.
За віком та станом здоров’я я не маю можливості виховувати онука.
Завдяки чуйності, милосердю та любові місцевої влади мій онук набув люблячу та турботливу сім’ю, котра змінила його життя на краще. Мрія дитини мати домашній затишок, сімейну та батьківську любов нарешті здійснилася.
Висловлюю Вам, шановний Анатолію Олексійовичу, найтепліші слова подяки за небайдуже ставлення до проблем дітей-сиріт та дітей, які залишилися без батьківського піклування.
Від усього серця бажаю Вам здоров’я, злагоди, терпіння, душевного спокою та достатку.
Хай Господь Бог сторицею віддячить за Ваше розуміння, підтримку і за частку душі, подаровану дітям.
Хай щастя завжди супроводить Вас,
Людська повага й шана не минають,
А вашу мрію й працю повсякчас
Лиш визнання вінчають!
Хай вам Бог посилає своє благословіння за ваші добрі справи!
З повагою, Мирна Л.Д.