В останню суботу листопада ми традиційно згадуємо жертв найстрашнішої трагедії в історії українського народу – Голодомору 1932-33 років.
За даними дослідження, в Україні в 1932-1934 роках від голоду померло близько 4 мільйонів осіб, або 13 % усього населення. У ці роки Україна втратила мільйони своїх кращих синів та дочок – хліборобів, учених, творчу інтелігенцію.
Ще живі люди, котрі пам’ятають голодомор і можуть розповісти про нього. Ще зберігається шанс засвоїти урок історії не за підручниками, а через безпосередній контакт із живими свідками. Але з кожним днем події голодомору віддаляються в часі, не втрачаючи при цьому свого скорботного і трагічного значення.
Вшанувати пам’ять невинних жертв – це той мінімум, який ми, сучасні українці, маємо зробити не стільки для мільйонів загиблих, а, скоріше, задля наших дітей, які повинні завжди пам’ятати про ті страшні часи й робити все, щоб подібне ніколи не повторилося.
Схилімо голови в глибокій жалобі і запалімо свічі пам’яті за тими, хто загинув голодною смертю, став жертвою репресій тоталітарного режиму. Тож повернемо мир та суспільну злагоду в нашій державі, за яку боролися покоління українців!
З повагою
міський голова А.Вершина