ТЕРИТОРІАЛЬНА ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З ПИТАНЬ ПРАЦІ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ 20.07.2012Р. № 116 Порядок застосування випробувального терміну

3 августа, 2012 Новини

ТЕРИТОРІАЛЬНА ДЕРЖАВНА ІНСПЕКЦІЯ З ПИТАНЬ ПРАЦІ У ДНІПРОПЕТРОВСЬКІЙ ОБЛАСТІ
20.07.2012Р. № 116
Порядок застосування
випробувального терміну

На підставі статті 26 КЗпП при укладенні трудового договору за угодою сторін працівникові може бути встановлено строк випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, що йому доручається.
Відповідно до статті 27 КЗпП строк випробування при прийнятті на роботу, якщо інше не встановлено законодавством України, не може перевищувати трьох місяців, а в окремих випадках, за погодженням з відповідним виборним органом первинної профспілкової організації, – шести місяців. Строк випробування при прийнятті на роботу працівників не може перевищувати одного місяця.
Якщо на підприємстві, в установі, організації (далі – підприємство) виборний профспілковий орган відсутній, то встановити працівникові при прийнятті на роботу випробування строк, що перевищує три місяці, неможливо.
Умову про випробування може бути застережено в наказі (розпорядженні) про прийняття на роботу (частина перша ст. 26 КЗпП; далі – наказ). На практиці в ряді випадків власник підприємства (уповноважений ним орган) або фізична особа (далі – власник) після певного строку роботи ставить працівника перед фактом, що за його роботою або посадою на підприємстві встановлено відповідний строк випробування.
Випробування не встановлюється при прийнятті на роботу для:
– осіб, які не досягли 18 років;
– молодих працівників після закінчення професійних навчально-виховних закладів;
– молодих спеціалістів після закінчення вищих навчальних закладів;
– осіб, звільнених у запас із військової чи альтернативної служби;
– інвалідів, направлених на роботу відповідно до рекомендації медико-соціальної експертизи.
Випробування не встановлюється також при прийнятті на роботу в іншу місцевість і при переведенні на роботу на інше підприємство, а також в інших випадках, якщо це передбачено законодавством.
При переведенні працівника з однієї посади (роботи) на іншу КЗпП не передбачає встановлення працівникові випробування. Випробування з метою перевірки відповідності працівника роботі, яка йому доручається, може бути встановлено тільки при прийнятті на роботу.
Відповідно до статті 26 КЗпП у період випробування на працівників поширюється законодавство про працю. Можна також застосувати формулювання, в якому не вказується конкретний оклад, наприклад: «Прийняти на посаду бухгалтера з окладом згідно із штатним розписом».
При прийнятті на роботу працівника з відрядною системою оплати праці в наказі може використовуватися таке формулювання: «Прийняти на роботу токарем 4-го розряду з відрядною оплатою праці зі строком випробування один місяць». На працівників, які зайняті відрядною роботою, щомісяця оформляються наряди, в яких зазначається кількість виконаних цим працівником робіт чи операцій (під час проміжного виконання деяких із них), або послуг (при наданні працівником послуг).
Заробітна плата працівникові, якому встановлено строк випробування при прийнятті на роботу, з першого дня укладення з ним трудового договору має обчислюватися виходячи з установленого у штатному розписі посадового окладу або розцінок за відрядну роботу.
Розірвання трудового договору з працівником після закінчення строку випробування з формулюванням: «Звільнений як такий, що не витримав випробування, частина друга ст. 28 КЗпП України». Для звільнення працівника, якому за угодою сторін установлено строк випробування, з формулюванням «Звільнений як такий, що не витримав випробування» необхідно мати документи, які підтверджують, що встановлене строком випробування працівник не пройшов. Такими документами можуть бути, наприклад, доповідні записки керівника, у підпорядкуванні якого перебуває цей працівник, про неякісне виконання роботи, недостатню професійну підготовку, некомпетентність, постійне порушення ним правил внутрішнього трудового розпорядку, появу на робочому місці в нетверезому стані тощо, а також інші документи, що підтверджують халатне ставлення працівника до праці.