Офіційний сайт Павлоградської міської ради
Планета — наш спільний дім, подібна живому організму, де лісовим насадженням відводиться роль «легенів». Аби нам з вами дихалося вільно, треба берегти ліси від знищення. Насамперед, вогнем.
У 2011 році в Дніпропетровській області було зареєстровано 78 лісових пожеж, вогонь знищив більш як 14 га зелених насаджень, завдавши збитків на суму 18,4 тис. гривень. Однак набагато більшою втратою є даремна праця сотень людських рук, які ростили й висаджували саджанці, доглядали за ними. Щоб відновити ліси, які спопелило полум’ям, знадобляться десятки років.
У період травневих свят щороку різко збільшується кількість пожеж у лісостеповій зоні, загорянь торішнього сухостою довкола дачних кооперативів, у приватному секторі, біля доріг. Затим розпочнеться сезон масового відпочинку людей – канікул та відпусток, коли тисячі людей перемістяться з міст та селищ у зелену зону, що теж посилить пожежну загрозу лісам.
Аби унеможливити подібне, керівництво Головного територіального управління МНС у Дніпропетровській області звертається до жителів і гостей Дніпропетровщини. Пам’ятайте, що розкладати вогнища й застосовувати відкритий вогонь у лісі забороняється. За сухої погоди достатньо найменшої іскри, щоб спалахнуло велике полум’я, особливо у хвойному лісі. Забороняється розпалювати багаття на торфовищах, поблизу копиць сіна, скирт соломи. Пожежну небезпеку становлять і старі пні та сушняк.
Якщо вогнище вкрай необхідне, його можна розкладати на вологій галявині, подалі від насаджень (25 м – до листяних порід, 50 м – до хвойних), на піщаному або каменистому ґрунті. Доцільно оточити його камінням, очистити від верхнього шару ґрунту. Після закінчення горіння вогнище слід залити водою й засипати піском.
Слід дуже уважно наглядати за дітьми, адже, користуючись свободою, вони можуть підпалити чагарник чи сушняк. Їхні пустощі з вогнем – дуже небезпечні.
Якщо в лісі виникла пожежа, слід обов’язково сповістити про неї – лісову охорону та пожежно-рятувальну службу за телефоном 101. По змозі необхідно приступити до гасіння вогню підручними засобами – гіллям, землею, цупкою тканиною тощо. Але великої пожежі треба остерігатися – здолати її під силу лише фахівцям, озброєним технікою та спецобладнанням. Виходити із зони пожежі треба в навітряний бік, перпендикулярно до краю пожежі, просіками, дорогами, галявинами, узбережжям струмків та річок. При сильному задимленні рот і ніс слід прикривати зволоженою ватно-марлевою пов’язкою, рушником, частиною одягу.
Протипожежні заходи в лісі нескладні й зовсім не потребують матеріальних затрат. Лише обережного дбайливого ставлення, розуміння серйозності можливих наслідків.
Не будьте байдужими до оточуючого нас світу й до того, що діється у ньому. Спалити ліс може найменша жарина – щоб його відновити, потрібні роки й титанічні зусилля багатьох людей. Тільки дбайливе, господарське ставлення до зелених «легенів» планети дозволить вільно, на груди дихати свіжим повітрям і нам, і нашим дітям, радіти затінку й красі лісів та парків, жити в квітучому світі, а не серед пустелі.
