Офіційний сайт Павлоградської міської ради
Лише три робочі дні підприємства можуть зберігати в касі готівку для виплат заробітної плати
Підприємства мають право зберігати у своїй касі готівку, одержану в банку для виплат, що належать до фонду оплати праці, а також пенсій, стипендій, дивідендів (доходу), понад установлений ліміт каси протягом трьох робочих днів, включаючи день одержання готівки в банку,- інформує Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Готівка, що одержана в банку на інші виплати, має видаватися підприємством своїм працівникам у той самий день.
Суми готівки, що одержані в банку і не використані за призначенням протягом установлених вище строків, повертаються підприємством до банку не пізніше наступного робочого дня банку, або можуть залишатися в його касі (у межах установленого ліміту).
Довідково: зазначена норма визначена пунктом 2.10 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого Постановою НБУ від 15.12.04 № 637.
Податок на доходи фізичних осіб: новації в 2016 році
З 1 січня поточного року набув чинності Закон України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (Закон опубліковано 31 грудня 2015 року в газеті «Голос України» №250),- повідомляють фахівці Західно-Донбаської ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.
Так, зокрема, Законом № 909-VIII змінено ставку податку на доходи фізичних осіб. З 1 січня 2016 року застосовується ставка 18% до будь-якої суми доходів. Виняток становлять пенсіонери, що одержують понад три розміри «мінімалки» (з 1 січня 2016 року – 4 134 гривень), – з них із суми, що перевищуватиме 4134 гривень ПДФО справлятиметься за ставкою 15%.
Пасивні доходи: ставка ПДФО 18% (раніше 20%), крім дивідендів по акціях та корпоративних правах, нарахованих резидентами — платниками податку на прибуток підприємств. Для таких доходів залишається ставка 5%.
Податкова соціальна пільга надаватиметься в розмірі 50% від прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються платником податку самостійно, згідно з фактичними даними, зазначеними у Книзі обліку доходів і витрат, кожного календарного кварталу та сплачуються до бюджету до 20 числа місяця, наступного за кожним календарним кварталом (до 20 квітня, до 20 липня і до 20 жовтня). Авансовий платіж за четвертий календарний квартал не розраховується та не сплачується.
Якщо результатом розрахунку авансового платежу за відповідний календарний квартал є від’ємне значення, то авансовий платіж за такий період не сплачується
.
Про методику нарахування акцизного податку з роздрібних продажів
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що ДФСУ у листі від 31.12.2015 р. № 48131/7/99-99-19-03-03-17 роз’яснила методику нарахування 5-відсоткового акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами та порядок відображення у фіскальному чеку суми акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизними товарами.
Найважливіше:
Акцизний податок з роздрібних продажів нараховується на вартість (роздрібну ціну продажу) з податком на додану вартість підакцизних товарів та не включається до бази оподаткування ПДВ таких операцій.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку з роздрібних продажів (Пза) обчислюється за формулою:
ПЗа = ФРЦ: 105×5, де
ФРЦ — фактична роздрібна ціна (ціна у фіскальному чеку) з урахуванням ПДВ та нарахованого на цю ціну акцизного податку.
Сума податкового зобов’язання з ПДВ (ПЗпдв) буде складати:
ПЗпдв = (ФРЦ-Пза): 120×20.
Наприклад, за умови, що фактична роздрібна ціна підакцизних товарів (ціна у фіскальному чеку) дорівнюватиме 126 грн, включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів, то сума податкового зобов’язання з ПДВ — 20 грн, а сума податкового зобов’язання з акцизного податку — 6 гривень. Зазначений приклад підтверджується таким розрахунком:
П3а= 126:105×5=6 грн.,
ПЗпдв = (126 — 6): 120×20=20 гривень.
При складанні податкової звітності — декларації акцизного податку (далі — Декларація) нарахування акцизного податку з роздрібного продажу відображаються таким чином.
Наприклад, за місяць суб’єктом господарювання продано підакцизних товарів (лікеро-горілчаної продукції) загальною вартістю (включаючи ПДВ та акцизний податок з роздрібних продажів) 126 гривень. їх вартість з ПДВ та без акцизного податку становитиме 120 гривень (126 — (126 : 105 х 100)) та буде відображена в рядку 1 граф 3 та 5 додатка 6 до Декларації.
Сума податкового зобов’язання з акцизного податку, що підлягає сплаті до бюджету (рядок 1, графа 7 додатка 6 до Декларації), становитиме 6 гривень (ПЗа = 120 х 5 : 100) та загальна сума податкових зобов’язань переноситься до розділу Ґ Декларації, а саме у графу Ґ1 «Усього податкових зобов’язань, у тому числі з:» як сума граф Ґ1.1 — Ґ1.11. Також суб’єктом господарювання заповнюється рядок Ґ2 розділу Ґ Декларації, в якому зазначаються податкові зобов’язання в розрізі відповідних кодів адміністративно-територіальних одиниць (КОАТУУ), на території яких суб’єкт господарювання здійснює роздрібну торгівлю підакцизними товарами.
Роз’яснення, надані ДФС листом від 31.01.2015 № 3121/7/99-99-22-07-03-17 щодо порядку відображення у фіскальних чеках РРО акцизного податку залишаються незмінними.
Соціальні стандарти — 2016
Законом України від 25.12.2015 № 928-VIII «Про Державний бюджет України на 2016 рік» (набув чинності з 01 січня 2016 року) передбачено підвищення соціальних стандартів у травні та грудні 2016 року.
Так, мінімальна заробітна плата дорівнюватиме прожитковому мінімуму в розрахунку на одну працездатну особу і складає: з 1 січня — 1378 грн; з 1 травня — 1450 грн; з 1 грудня — 1550 грн.
Для різних категорій населення прожитковий мінімум визначається в наступних розмірах:
— діти у віці до 6 років: з 1 січня — 1167 грн; з 1 травня — 1228 грн; з 1 грудня — 1313 грн.;
— діти у віці від 6 до 18 років: з 1 січня — 1455 грн; з 1 травня — 1531 грн; з 1 грудня — 1637 грн.;
— працездатні особи: з 1 січня — 1378 грн; з 1 травня — 1450 грн; з 1 грудня — 1550 грн.;
— особи, що втратили працездатність: з 1 січня — 1074 грн; з 1 травня — 1130 грн; з 1 грудня — 1208 грн.;
— прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць: з 1 січня — 1330 грн; з 1 травня — 1399 грн; з 1 грудня — 1496 грн.
Нагадуємо, що до 01 травня 2016 року діють соціальні стандарти, встановлені Законом України від 17.09.2015 № 704-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік».
Ставка ЄСВ у 2016 році для підприємців
З 1 січня 2016 року фізособи-підприємці та ті, хто провадять незалежну професійну діяльність, сплачують ЄСВ за ставкою 22%.
Це передбачено Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» від 24 грудня 2015 року № 909-VIII.
Базу нарахування ЄСВ, платники визначають так:
— фізособи – підприємці, що перебувають на спрощеній системі оподаткування (крім пенсіонерів за віком та інвалідів, які отримують пенсію чи соціальну допомогу) самостійно для себе, але не більше максимальної величини бази нарахування ЄСВ (34 450 грн) і не менше за розмір мінімального страхового внеску (з 1 січня 2016 року – 303,16 грн (1378 грн х 22%);
— фізичні особи – підприємці, що перебувають на загальній системі оподаткування, та особи, які провадять незалежну професійну діяльність, нараховують ЄСВ тільки за місяці, у яких вони отримали дохід (прибуток) у межах максимальної величини й не менше розміру мінімального страхового внеску. У тих місяцях, у яких вони не отримали доходу вони мають право визначити базу нарахування ЄСВ з дотриманням мінімального й максимального її розміру.
У 2015 році Контакт – центром ДФС надано майже 1,3 млн. відповідей на запитання платників податків та громадян
Протягом 2015 року Контакт-центром Державної фіскальної служби надано 1286 тис. відповідей на запитання суб’єктів господарювання та громадян. Більшість з них, 1244,1 тис. – надано у телефонному режимі. Електронною поштою та факсом надано 39,6 тис. З використанням автовідповідача платники податків отримали 2,3 тис. відповідей на запитання.
Найчастіше суб’єкти господарювання та громадяни зверталися з питань податку на додану вартість, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, податку на прибуток підприємств та податку на доходи фізичних осіб.
Для уникнення неоднозначного трактування положень законодавства відповіді надаються з використанням Бази знань. Це автоматизована база уніфікованих відповідей на запитання платників податків та громадян, яка постійно оновлюється та підтримується в актуальному стані.
За 2015 рік з використанням Бази знань платникам податків надано 609 консультацій у письмовій формі. На сьогодні База знань налічує 14,1 тис. уніфікованих запитань-відповідей.
Для зручності суб`єктів господарювання та громадян Базу знань розміщено на головній сторінці офіційного веб-порталу Державної фіскальної служби у розділі «Запитання – відповіді» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу. Протягом 2015 року за допомогою ЗІР самостійно знайшли відповіді на свої запитання понад 2,7 млн. клієнтів офіційного веб-порталу ДФС.
Чи застосовується реєстратор розрахункових операцій платниками єдиного податку?
Відповідно до пункту 296.10 статті 296 Податкового кодексу України, реєстратори розрахункових операцій не застосовуються платниками єдиного податку:
— першої групи;
— другої і третьої груп (фізичні особи – підприємці) незалежно від обраного виду діяльності, обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 1 мільйон гривень.
Разом з тим, фахівці Західно-Донбаської ОДПІ наголошують, що у разі перевищення в календарному році обсягу доходу понад 1 мільйон гривень, застосування реєстратора розрахункових операцій для такого платника єдиного податку є обов’язковим. Зауважимо, що застосування РРО розпочинається з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення, та продовжується у всіх наступних податкових періодах протягом дії свідоцтва платника єдиного податку.
