Новини на 04.10.2016

Про рентну плату за спеціальне використання води

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Державна фіскальна служба України з метою правильності обчислення, своєчасності і повноти справляння рентної плати за спеціальне використання води здійснила аналіз даних податкової звітності з рентної плати за спеціальне використання води (далі — Плата) за результатами діяльності за II квартал 2016 року та повідомила про найбільш поширені помилки, яких припускаються платники під час декларування податкових зобов’язань з Плати (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати).
Зокрема, окремі платники при поданні до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.
Наприклад, у р.8 «об’єкт оподаткування з початку року» задекларовано 103 куб.м, при цьому у р.8.1 «в межах установленого річного ліміту» задекларовано 59 куб.м, у р.8.2 «з підземних водних об’єктів» — 0; у р.8 «об’єкт оподаткування з початку року» задекларовано 180 куб.м, при цьому у р.8.1 «в межах установленого річного ліміту» задекларовано 180 куб.м, у р.8.2 «з підземних водних об’єктів» — 43 куб.м.
Також має місце незаповнення платниками р.8 «об’єкт оподаткування з початку року», внаслідок чого у окремих випадках значення р.8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює 0 за наявності показників у р.8.1 або р.8.2.
Наприклад, у р.8 «об’єкт оподаткування з початку року» задекларовано 0 куб.м, при цьому у р.8.1.2 «з підземних водних об’єктів» задекларовано 4200 куб.м; у р.8 «об’єкт оподаткування з початку року» задекларовано 0 куб.м, при цьому у р.8.1 «в межах установленого річного ліміту» задекларовано 17023 куб.м; у р.8 «об’єкт оподаткування з початку року» задекларовано 0 куб.м, при цьому у р.8.1.1 «з поверхневих водних об’єктів» задекларовано 1120 куб.м.
Слід також звернути увагу на правильність застосування платниками ставок Плати під час розрахунку податкових зобов’язань з Плати та визначення коду водного об’єкта (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати).
Звертаємо увагу платників податків на дотримання порядку заповнення податкової звітності з Плати затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 року №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» .

Оновлено реєстр реєстраторів розрахункових операцій

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Наказом Державної фіскальної служби України від 28.09.2016 №813 затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій.

Оновлено «Єдинє вікно». Версія 1.25.2.0 від 26.09.2016 р.

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна фіскальна служба України на своєму сайті оприлюднила доповнення програмного забезпечення «Єдинє вікно подання електронної звітності» до версії 1.25.2.0 станом на 26 вересня 2016 року.
Даний комплект програмного забезпечення включає в себе зміни та доповнення з 23.07.2016 року по 26.09.2016 року включно (містить доповнення починаючи з версії 1.25.0.0).
Воно встановлюється тільки на релізи Системи версії 1.25.*, при цьому всі персональні довідники та налаштування користувача залишаються незмінними.

Оновлення OPZ 1.36.2 від 26.09.2016
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
26 вересня 2016 року вийшло оновлення OPZ 1.36.2.
Це оновлення встановлюється на ОПЗ версії 1.36 або версії 1.36.1.
Не забувайте після встановлення оновлення перевірити «Довідник документів»:
— в меню «Довідники» — «Довідник документів» — або зліва «пташкою» відзначте всі звіти, або виберіть всі потрібні вам звіти і відзначте їх «пташкою»
Перелік змін та доповнень (версія 1.36.2.0) (станом на 26.09.2016)
Коригування існуючих форм, шаблонів та даних:
Форми вводу (XSL):
Надана можливість вносити ознаку наявності поданих доповнень згідно зноски «8» до поля «Наявність доповнення» (додано поле HJ1).для наступних документів:
— J0100608 — Розрахунок податку на прибуток нерезидента, який провадить діяльність на території України через постійне представництво, на підставі складення окремого балансу фінансово-господарської діяльності;
— J0100807 — Розрахунок податку на прибуток постійного представництва нерезидента, визначеного шляхом застосування до суми отриманого доходу коефіцієнта 0,7;
— J0101910 — Звіт про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації.
Схеми даних (XSD):
— common_types.xsd — «Загальні типи даних» — на виконання вимог п.4 постанови КМУ від 13.07.2016 №440 «Про затвердження -Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» надана можливість використання нових ознак неприбутковості установи (організації) за затвердженою структурою.

Реєстр неприбуткових організацій та установ в Електронному кабінеті платника

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Державна фіскальна служба України доопрацювала електронний сервіс Електронний кабінет платника (оновлена версія) в частині розширення функціональних можливостей режиму «Інформація з реєстрів». Зокрема, створено нову вкладку «Реєстр неприбуткових організацій та установ», що забезпечує оприлюднення та пошук даних щодо платників податків, яких включено до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій (інформація оприлюднюється відповідно до пункту 12 Постанови Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 р. №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру»).
Також найближчим часом за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет платника» (оновлена версія) буде надано можливість подання реєстраційної заяви за формою 1-РН в електронному вигляді.
Звертаємо увагу, що реєстраційна заява за ф.№1-РН може бути подана засобами електронного зв’язку в електронному вигляді, якщо установчі документи неприбуткової організації оприлюдненні на порталі електронних сервісів відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань» (абзац п’ятий пункту 6 Постанови №440).
Нагадуємо, що інформація з реєстрів ДФС, яка є відкритою та загальнодоступною, оприлюднюється у відкритій частині електронного сервісу «Електронний кабінет платника» в режимі реального часу. Користувачі мають можливість завантажити, зберегти та роздрукувати оприлюднену інформацію.

Чи включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу фізичної особи прощена (анульована) кредитором сума боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 9 квітня 2015 року №321-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо кредитних зобов’язань» (далі – Закон №321) внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – Кодекс), зокрема, доповнено пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу.
Згідно з абзацом першим пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов’язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов’язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.
Норми пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року.
Дія абзацу першого пункту 8 підрозділу 1 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року.
Відповідне питання – відповідь розміщене у категорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Платники податку на нерухомість мають право звернутися до фіскальних органів для звірки даних
Фізичні особи, які є платниками податку на нерухомість, але не отримали податкового повідомлення-рішення, мають право звернутися до фіскальних органів для звірки даних. Про це розповів фахівець Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Володимир Гуцуляк.
«Платник податку має право звернутися до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації щодо проведення звірки суми податку, об’єктів оподаткування та ставки податку. В цьому випадку контролюючі органи зроблять нарахування відповідно до оригіналів документів, які надасть платник податків, та вручать податкове повідомлення-рішення. Фізична особа-платник податку протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення повинна сплатити відповідну суму до відповідного місцевого бюджету», – зазначив Володимир Гуцуляк.
Посадовець також нагадав, що ставки податку на нерухомість за 2015 рік встановлені органами місцевого самоврядування. По нежитловій нерухомості вона становить до 1 відс. від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року, житловій – до 2 відс. Сплачена сума податку зараховується до місцевого бюджету за місцем знаходження об’єктів нерухомості.
«Якщо у платника податку є декілька об’єктів, які знаходяться в різних регіонах, в алгоритмі при розрахунку податку враховується кожне рішення органу місцевого самоврядування, де знаходиться об’єкт оподаткування. Тобто ставка податку, пільга, надана на кожний об’єкт щодо зменшення бази оподаткування, і при розрахунку дана сума зараховується до відповідного місцевого бюджету за місцезнаходженням об’єкта», – підкреслив Володимир Гуцуляк.

Про актуальні питання податкового законодавства йшлося на семінарі для представників первинних профспілкових організацій

28 вересня п.р. за участі начальника управління організації роботи ГУ ДФС у Дніпропетровській області Манушак Осипової відбувся семінар для представників первинних профспілкових організацій Дніпропетровського обласного об’єднання профспілок на тему: «Зміни у Податковому кодексі України. Оподаткування профспілкових виплат. Неприбуткові організації».
На семінарі обговорювались останні зміни до Податкового кодексу України. Зокрема, розглянуто норми Постанови Кабінету міністрів України від 13.07.2016 №440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру».
За словами Манушак Осипової: «Робота органів Державної фіскальної служби усіх рівнів направлена на прозорі і партнерські відносини з платниками податків. Кожен платник повинен бути упевнений, що наша служба – це партнер бізнесу, сервісна служба. У цьому – суть усіх реформ, що проводяться у фіскальній службі протягом останніх років. Основне завдання реформ органів ДФС – повне перетворення з контролюючого органу у сервісну службу. Розвиток сервісів для платників податків – одна з важливих задач, визначених ДФС України».
Учасники семінару отримали відповіді на актуальні питання та практичні поради застосування податкового законодавства.

Щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України за результатами розгляду звернень суб’єктів господарювання листом від 27.09.2016р № 31688/7/99-99-12-01-02-17 надано роз’яснення щодо можливості використання імпортованої підакцизної продукції, яка класифікується згідно з УКТ ЗЕД у товарній позиції 2208, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв на виробничих потужностях підприємств та звільнення від оподаткування акцизним податком при її ввезенні на митну територію України, повідомляє таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України встановлені Законом України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі — Закон № 481).
Згідно з абзацом сьомим частини першої статті 1 Закону № 481 алкогольні напої — продукти, одержані шляхом спиртового бродіння цукровмісних матеріалів або виготовлені на основі харчових спиртів вмістом спирту етилового понад 0,5 відс. об’ємних одиниць, які зазначені у товарних позиціях 2203, 2204, 2205, 2206, 2208 згідно з УКТ ЗЕД, а також з вмістом спирту етилового 8,5 відс. об’ємних одиниць та більше, які зазначені у товарних позиціях 2103 90 30 00, 2106 90 згідно з УКТ ЗЕД.
Частиною першою статті 12 Закону № 481 передбачено, що виробництво алкогольних напоїв здійснюється з використанням спирту етилового ректифікованого, коньячного і плодового, спирту етилового ректифікованого виноградного, спирту етилового ректифікованого плодового. Використання інших видів спирту для виробництва алкогольних напоїв і харчових продуктів забороняється.
Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 481 спирт етиловий, коньячний і плодовий, спирт етиловий ректифікований виноградний, спирт етиловий ректифікований плодовий, спирт-сирець виноградний, спирт-сирець плодовий, алкогольні напої та тютюнові вироби повинні відповідати вимогам затверджених і зареєстрованих у встановленому законодавством порядку нормативних документів, чинних в Україні.
Вимоги ДСТУ 4257:2003 «Напої лікеро-горілчані. Технічні умови» поширюються на напої лікеро-горілчані міцністю від 1,2 відс. до 60 відс, виготовлені змішуванням спирту етилового ректифікованого з напівфабрикатами, інгредієнтами та підготовленою водою, насичені чи ненасичені діоксином вуглецю (для слабоалкогольних напоїв), призначені для реалізації як на внутрішньому ринку, так і для експорту.
Таким чином, використання алкогольних напоїв, які класифікуються у товарній позиції 2208 згідно з УКТ ЗЕД, як сировини для виготовлення та розливу алкогольних напоїв чинним законодавством не передбачено. Отже, звільнення від оподаткування акцизним податком, передбачене підпунктом 213.3.6 пункту 213.3 статті 213 Податкового кодексу України, не поширюється на операції з імпортування алкогольних напоїв.
Головним управлінням ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС довести зазначений лист до відома платників податку і підпорядкованих підрозділів та забезпечити його врахування під час проведення масово-роз’яснювальної роботи.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходу, отриманого фізичною особою від продажу рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 14.1.54 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), доходом з джерелом його походження з України, тобто об’єктом оподаткування є, зокрема, дохід від продажу рухомого майна.
Згідно з п. 173.1 ст. 173 Кодекс дохід платника податку від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна протягом звітного податкового року оподатковується за ставкою, визначеною в п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
Дохід від продажу (обміну) об’єкта рухомого майна (крім легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів) визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче оціночної вартості цього об’єкта, визначеної згідно із законом.
Дохід від продажу (обміну) легкового автомобіля, мотоцикла, мопеда визначається виходячи з ціни, зазначеної у договорі купівлі-продажу (міни), але не нижче середньоринкової вартості відповідного транспортного засобу або не нижче його оціночної вартості, визначеної згідно із законом (за вибором платника податку).
Середньоринкова вартість легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів визначається щокварталу центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері економічного розвитку, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (для кожної марки, моделі таких транспортних засобів з урахуванням року випуску та пробігу, на підставі аналізу фактичних цін продажу відповідних транспортних засобів), і оприлюднюється на офіційному веб-сайті цього органу в режимі вільного доступу до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом.
Як виняток із положень п. 173.1 ст. 173 Кодексу, дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року одного з об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, не підлягає оподаткуванню (п. 173.2 ст. 173 Кодексу).
Дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) протягом звітного (податкового) року двох та більше об’єктів рухомого майна у вигляді легкового автомобіля та/або мотоцикла, та/або мопеда, підлягає оподаткуванню за ставкою, визначеною п. 167.2 ст. 167 Кодексу.
У разі якщо об’єкт рухомого майна продається (обмінюється) за посередництвом юридичної особи (її філії, відділення, іншого відокремленого підрозділу) або представництва нерезидента чи фізичної особи — підприємця, такий посередник виконує функції податкового агента стосовно подання до контролюючого органу інформації про суму доходу та суму сплаченого до бюджету податку в порядку та строки, встановлені для податкового розрахунку, а платник податку під час укладення договору зобов’язаний самостійно сплатити до бюджету податок з доходу від операцій з продажу (обміну) об’єктів рухомого майна (абз. другий п. 173.3. ст.173 Кодексу).
Враховуючи вищевикладене, якщо фізична особа здійснює продаж рухомого майна (вживаних речей) за посередництвом юридичної особи – комісіонера, то такий комісіонер вважається податковим агентом платника податку стосовно оподаткування доходів, отриманих таким платником від такого продажу.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Дії фізичної особи підприємця — платника єдиного податку у разі перевищення обсягу доходу, визначеного для платника єдиного податку відповідної групи

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 293.8 ст. 293 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) ставки, встановлені п. 293.3 — 293.5 ст. 293 Кодексу, застосовується з урахуванням таких особливостей:
1) платники єдиного податку першої групи, які у календарному кварталі перевищили обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, з наступного календарного кварталу за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку другої або третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
2) платники єдиного податку другої групи, які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 Кодексу, в наступному податковому (звітному) кварталі за заявою переходять на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовляються від застосування спрощеної системи оподаткування.
Такі платники до суми перевищення зобов’язані застосувати ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу;
3) платники єдиного податку третьої групи (фізичні особи — підприємці), які перевищили у податковому (звітному) періоді обсяг доходу, визначений для таких платників у п. 291.4 ст. 291 ПКУ, до суми перевищення застосовують ставку єдиного податку у розмірі 15 відсотків, а також зобов’язані у порядку, встановленому цією главою, перейти на сплату інших податків і зборів, встановлених ПКУ.
Заява подається не пізніше 20 числа місяця, наступного за календарним кварталом, у якому допущено перевищення обсягу доходу.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 107.01 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

З початку року Дніпропетровська митниця ДФС
відкрила 85 справ про порушення митних правил

27 вересня п.р. в медіа-центрі «Мост-Днепр» відбулася прес-конференція на тему: «Протидія митним правопорушенням» за участі начальника відділу протидії митним правопорушенням управління боротьби з митними правопорушеннями Дніпропетровської митниці ДФС Віталія Аксютіна.
За його словами: «З початку 2016 року Дніпропетровською митницею складено 85 протоколів про правопорушення митних правил на суму майже 108 млн. грн. В порівнянні з аналогічним періодом 2015 року, було складено 70 протоколів на суму майже 16 млн. грн. Варто відмітити, що за результатами розгляду митних справ про порушення митних правил накладено штраф в 40 справах на суму більше, ніж 3 млн. грн.».
Віталій Аксютін відмітив, що основними правопорушеннями при перетині кордону є подання документів з неправдивими відомостями відносно вартості і кількості товару, і його найменувань (побутова техніка, транспортні засоби тощо), а також не декларування товарів і транспортних засобів для комерційного призначення.

За вісім місяців поточного року співробітниками управління внутрішньої безпеки ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено понад 100 службових розслідувань та перевірок

На протязі січня – серпня 2016 року УВБ ГУ ДФС області проведено 115 службових розслідувань та перевірок, за результатами яких:
— розпочато 26 кримінальних проваджень у відношенні працівників фіскальної служби;
— винесено 37 подань керівникам територіальних підрозділів ГУ ДФС у Дніпропетровській області щодо вжиття заходів реагування, усунення недоліків та притягнення винних осіб до відповідальності;
— до дисциплінарної відповідальності притягнуто 26 працівників територіальних підрозділів ГУ ДФС області.
Проведено 27 перевірок стану охорони приміщень підрозділів ГУ ДФС області, при цьому у всіх випадках виявлені недоліки.
В ході профілактичних заходів щодо недопущення корупційних проявів з боку працівників ГУ ДФС області, УВБ проведено понад 240 лекцій та співбесід з ними та кандидатами на вступ до лав служби.
Перевірено 88 кандидатів на зайняття посад в підрозділах ГУ ДФС області, з яких 4 відмовлено у призначені на посаду.
Крім того, за вісім місяців поточного року з питань запобігання проявам корупції було розміщено 18 публікацій у пресі та відбулось 32 виступи на телебаченні та радіо.

Щодо нарахування бюджетними установами — орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє, що Державною фіскальною службою України листом від 23.09.2016р. № 31390/7/99-99-12-02-01-17 надано роз’яснення щодо застосування пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України (далі -Кодекс) у частині нарахування бюджетними установами — орендодавцями податку на додану вартість на суму відшкодування (компенсації) витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, комунальні послуги, енергоносії та повідомляє.
Організаційні відносини, пов’язані з передачею в оренду майна державних підприємств, їх структурних підрозділів та іншого окремого індивідуально визначеного майна, що перебуває в державній власності, а також майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання державного майна регулюються Законом України від 10 квітня 1992 року № 2269-ХП «Про оренду державного та комунального майна» (далі — Закон № 2269).
Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об’єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України (постанова Кабінету Міністрів України від 4 жовтня 1995 р. № 786 «Про Методику розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу»).
Пунктом 2 зазначеної Методики визначено, що розмір орендної плати встановлюється договором оренди між орендодавцем та орендарем.

Відповідно до статей 284 та 286 Господарського кодексу України істотною умовою договору оренди є, зокрема, орендна плата, яка є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно, від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках передбачених законодавством.
Водночас, згідно з пунктом 3 Методики, до плати за оренду індивідуально визначеного майна не включаються витрати на утримання орендованого майна та плата за послуги, які відповідно до укладених угод зобов’язуються надавати орендарю державне підприємство, організація, господарське товариство, на балансі яких перебуває це майно.
Таким чином, якщо орендар самостійно не укладає договори на споживання комунальних послуг, а здійснює відшкодовування орендодавцю у частині понесених ним витрат на оплату комунальних послуг, то в договорі оренди обов’язково має бути визначено порядок розрахунку вартості спожитих орендарем комунальних послуг та їх оплати (компенсації).
Відшкодування орендарем витрат орендодавця на оплату спожитої електричної енергії розглядається як оплата за отримані послуги.
Також Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 № 28, визначено, що орендодавець виступає у ролі основного споживача електроенергії, а орендар — субспоживача.
Якщо орендодавцем не надано орендарю повноважень щодо укладення останнім відповідних договорів з постачальником електричної енергії, то за передану та поставлену орендарю електричну енергію має розраховуватись орендодавець як безпосередній власник електроустановок, які здаються в оренду.
Згідно з пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю — бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку (пункт 188.1 статті 188 Кодексу).
Отже, якщо орендодавцем виступає бюджетна установа, то кошти, що отримуються від орендаря у вигляді відшкодування витрат на оплату комунальних послуг та спожитої електричної енергії, не включаються до бази оподаткування ПДВ орендодавця.

Щодо застосування ставок акцизного податку при переобладнанні автомобілів

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 31 травня 2016 року № 1389-VII „Про зміни до підрозділу 5 розділу ХХ „Перехідні положення” Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів” (далі – Закон № 1389) передбачено, що знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів, за винятком тих, що:
— мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України;
— вироблені до 1 січня 2010 року;
— ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.
Пунктом 216.4 статті 216 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) передбачено, зокрема, що датою виникнення податкових зобов’язань у разі ввезення підакцизних товарів (продукції) на митну територію України є дата подання контролюючому органу митної декларації для митного оформлення.
Отже, знижені ставки акцизного податку застосовуються для легкових автомобілів під час ввезення їх на митну територію України з урахуванням умов, передбачених Законом № 1389.
Стосовно застосування розміру ставок акцизного податку при переобладнанні ввезених вантажних транспортних засобів, які до переобладнання під час ввезення відповідали товарній позиції 8704 згідно з УКТ ЗЕД, а після переобладнання відповідають товарній позиції 8703 згідно з УКТ ЗЕД, то акцизний податок з зазначеної вище операції обраховується за ставками, визначеними у підпункті 215.3.51 пункту 215.3 статті 215 Кодексу, розмір яких залежить від коду продукції згідно з УКТ ЗЕД, робочого об’єму циліндрів двигуна та терміну експлуатації (нові транспортні засоби або ті, що використовувались не більш як/понад п’ять років).
Ставка акцизного податку встановлена у іноземній валюті (євро). З огляду на викладене розрахунок суми податку здійснюється за офіційний курсом гривні до іноземної валюти, встановленим Національним банком України, що діє на перший день кварталу, в якому виникло податкове зобов’язання, і залишається незмінним протягом кварталу (пункт 217.3 статті 217 Кодексу).
Підпунктом 212.1.14 пункту 212.1 статті 212 Кодексу особу – власника ввезеного на митну територію України вантажного транспортного засобу, що переобладнується у легковий автомобіль, з якого справляється акцизний податок, визначено як платника акцизного податку.
Згідно з пунктом 216.11 статті 216 Кодексу датою виникнення податкових зобов’язань у разі здійснення переобладнання вантажного транспортного засобу, який відповідає товарній позиції 8704 згідно з УКТЗЕД, у легковий автомобіль, що відповідає товарній позиції 8703 згідно з УКТЗЕД, є дата видачі документа про відповідність переобладнаного автомобіля вимогам безпеки дорожнього руху. У цьому випадку акцизний податок сплачується власником такого транспортного засобу не пізніше дати подання документів до органу внутрішніх справ України для реєстрації або перереєстрації такого транспортного засобу.
(Лист ДФС України від 22.09.2016р.№ 20625/6/99-99-12-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69799.html)

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб доходів нарахованих (виплачених, наданих) у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг)?

Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п.п. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 розд. IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс) суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору (контракту) включаються до складу загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
При нарахуванні доходів у вигляді винагороди за цивільно-правовими договорами за виконання робіт (надання послуг) база оподаткування визначається як нарахована сума такої винагороди (абзац другий п. 164.6 ст. 164 Кодексу).
Однак, слід зауважити, що з 01 січня 2016 року набрав чинності Закон України від 24 грудня 2015 року №909-УІІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» (далі — Закон №909), яким, зокрема, внесено зміни до Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» в частині скасування утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами на підприємствах, в установах,організаціях, у інших юридичних осіб (роботодавців) чи у фізичних осіб – підприємців або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Крім того, Законом №909 до Кодексу внесено зміни в частині встановлення єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб у розмірі 18 відсотків зокрема, для доходів у вигляді суми винагород, нарахованих (виплачених) платнику податку за цивільно-правовими договорами (п. 167.1 ст. 167 Кодексу).
Враховуючи викладене, оскільки Законом №909 з 01 січня 2016 року скасовано утримання єдиного внеску з фізичних осіб, які отримують винагороди за цивільно-правовими договорами, то база оподаткування ПДФО дорівнює нарахованим сумам таких винагород, до яких застосовується ставка 18 відсотків.
Відповідне питання – відповідь розміщене у підкатегорії 103.02 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

Роман Насіров: Завдяки інноваціям в роботі ДФС митні платежі зросли на 41%
Завдяки спрощенню митних процедур, покращенню сервісів та посиленню боротьби з контрабандою митні платежі з початку року зросли майже на 41%. Про це повідомив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.
«Митні платежі, ключовими з яких є ПДВ на товари, що імпортуються, акцизний податок і мито, у січні-серпні 2016 року зросли на 40,8% порівняно з аналогічним періодом 2015 року», — наголосив очільник відомства.
Роман Насіров також зазначив, що протягом січня-серпня 2016 року всі митниці ДФС забезпечили до державного бюджету 145,5 млрд грн. Таким чином, бюджет отримав додатково 7,6 млрд гривень.
Крім того, керівник служби додав, що ДФС планує продовжити нарощувати обсяг митних платежів.
«Завдяки роботі мобільних груп, «Єдиного вікна», а також спрощенню митних процедур ми сподіваємося збільшити щомісячні обсяги митних надходжень», — підкреслив Голова ДФС.