Офіційний сайт Павлоградської міської ради
За п’ять місяців 2016 року платники Дніпропетровщини
перерахували до бюджетів усіх рівнів 26,3 млрд. грн.
Органами ДФС у Дніпропетровській області у січні — травні поточного року забезпечено надходження до бюджетів усіх рівнів (з урахуванням ЄСВ) 26 млрд. 298,7 млн. грн. Про це повідомила виконуюча обов’язки начальника Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Вікторія Каліногорська.
Так, до загального фонду державного бюджету впродовж п’яти місяців 2016 року мобілізовано 14 млрд. 837,3 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС — 6 млрд. 343,7 млн. грн.
Надходження, що формують місцеві бюджети Дніпропетровського регіону склали 6 млрд. 203,6 млн. грн. Це на 1 млрд. 399,3 млн. грн. (або на 29,1%) більше фактичних надходжень п’яти місяців 2015 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку року зібрано 5 млрд. 256 млн. грн.
Микола Чмерук: З початку року до зведеного бюджету надійшло 254,9 млрд. гривень
За оперативними даними у січні-травні 2016 року до зведеного бюджету надійшло (сальдо) 254,9 млрд. грн., що 56,1 млрд. грн., або на 28,2 відс., більше січня-травня 2015 року. До державного бюджету забезпечено 200,8 млрд. грн., до місцевих бюджетів – 54,0 млрд. гривень.
«Завдяки заходам з детінізації, вдосконаленню системи адміністрування податків та розширенню спектру сервісних послуг ДФС забезпечується перевищення запланованих показників з находжень до бюджету», – зазначив Директор департаменту моніторингу доходів та обліково-звітних систем ДФС Микола Чмерук.
Так, індикативні показники Міністерства фінансів України з надходжень (сальдо) до загального фонду державного бюджету виконано на 105,8 відсотка.
У повному обсязі виконано завдання Міністерства фінансів України з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – 103,3 відс. (+2,2 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 111,0 відс. (+2,3 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – 102,3 відс. (+0,5 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – 113,9 відс. (+2,7 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – 107,8 відс. (+1,5 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 120,0 відс. (+2,1 млрд. грн.), ввізного мита – 104,2 відс. (+0,3 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – 134,5 відс. (+1,0 млрд. грн.), тощо.
У розрізі основних платежів у січні-травні 2016 року приріст до відповідного періоду 2015 року забезпечено з податку на додану вартість із ввезених на територію України товарів – на 32,0 відс. (+16,3 млрд. грн.), податку на прибуток підприємств – 18,6 відс. (+3,7 млрд. грн.), податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням бюджетного відшкодування (сальдо) – на 14,5 відс. (+3,0 млрд. грн.), податку та збору на доходи фізичних осіб – на 31,6 відс. (+5,3 млрд. грн.), акцизного податку з вироблених в Україні підакцизних товарів (продукції) – на 48,1 відс. (+6,8 млрд. грн.), рентної плати за користування надрами – на 61,3 відс. (+6,1 млрд. грн.), акцизного податку з ввезених на митну територію України підакцизних товарів – на 47,9 відс. (+4,2 млрд. грн.), частини чистого прибутку (доходу), що вилучається до держбюджету – у 2,8 раза (+2,4 млрд. грн.), екологічного податку – на 7,1 відс. (+42,1 млн. грн.) тощо.
З початку року платникам податків на рахунки відшкодовано 36,0 млрд. грн. податку на додану вартість.
Надходження єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування 50,6 млрд. гривень.
Щодо подання звіту №1-РА
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Звіт 1-РА затверджено наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 «Про затвердження форм звітів щодо виробництва й обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів та порядків їх заповнення» (далі – Наказ № 49).
Наказ №49, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 березня 2016 року за № 340/28470, розроблений на виконання частини третьої статті 16 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (далі – Закон №481), яким встановлено, що суб’єкти господарювання, які отримали передбачені цим Законом ліцензії, подають до органу виконавчої влади, уповноваженого Кабінетом Міністрів України видавати такі ліцензії, щомісяця до 10 числа наступного місяця звіт про обсяги виробництва та/або обігу (в тому числі імпорту й експорту) спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів за формою, встановленою цим органом.
Порядком заповнення форми звіту №1-РА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі» встановлено, що звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДФС за основним місцем обліку в електронній формі.
На офіційному веб-порталі ДФС України розміщено безкоштовне програмне забезпечення «Спеціалізоване клієнтське програмне забезпечення для формування та подання звітності до «Єдиного вікна подання електронної звітності», за допомогою якого платники мають можливість подавати звітність, зокрема за формами, затвердженими Наказом № 49 в електронній формі з використанням ЕЦП, що надаються безкоштовно платникам АЦСК ІДД ДФС.
Звертаємо увагу, що з метою забезпечення своєчасного подання нової звітності суб’єктами оптової та роздрібної торгівлі на офіційному веб-порталі ДФС розміщено коментар щодо порядку заповнення окремих розділів звітів.
(Лист ДФС України від 17.05.2016 №10690/6/99-99-12-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68383.html)
Щодо практичного застосування норм податкового законодавства
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Законом України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», який набрав чинності з 01.01.2016, п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України доповнено п.п. 165.1.59, згідно з яким до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума, прощена (анульована) кредитором у порядку, передбаченому законом щодо реструктуризації зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті, що отримані на придбання єдиного житла (іпотечні кредити).
Таким чином, норми зазначеного підпункту поширюються на дохід, отриманий платником податку, починаючи з 01.01.2016, за умови набрання чинності законом про реструктуризацію зобов’язань громадян України за кредитами в іноземній валюті.
(Лист ДФС України від 26.05.2016 №5522/К/99-99-13-02-03-14 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-fizichnih-osib/68378.html)
ДФС перевірила відомості понад півмільйона декларацій на виконання люстраційного закону
Протягом 2014 — 2016 років (станом на 01.05.2016) до органів ДФС надійшло 549 586 запитів про проведення перевірок на виконання закону «Про очищення влади». Про це повідомив заступник директора Департаменту податків і зборів з фізичних осіб ДФС Сергій Назаренко.
«Перевірки достовірності відомостей у деклараціях здійснюються як безпосередньо апаратом ДФС, так і державними податковими інспекціями за місцем проживання особи, стосовно якої проводиться перевірка на підставі отриманого запиту про проведення перевірки та копії декларації. Загалом за результатами таких перевірок ДФС складено 508 102 висновки», — зазначив Сергій Назаренко.
Він наголосив, що ДФС продовжує здійснювати перевірки достовірності відомостей, викладених у деклараціях, на виконання вимог Закону України „Про очищення влади” . За їх результатами складається відповідний висновок.
Такий висновок не пізніше ніж на шестидесятий день з дня початку проходження перевірки надсилається керівнику відповідного органу, до повноважень якого належить звільнення з посади особи, стосовно якої здійснюється перевірка.
Якщо встановлено недостовірність відомостей, вказаних у декларації особи, яку перевіряють, копія такого висновку також надсилається до Міністерства юстиції України.
Працівниками ДФС виявлено понад 39 тис. найманих осіб, які працювали неофіційно
З початку 2016 року органами ДФС під час перевірок суб’єктів господарювання на дотримання норм податкового законодавства порушення при виплаті заробітної плати та інших доходів встановлено в 60,5 відс. підприємців. Про це повідомив директор департаменту податків і зборів з фізичних осіб Павло Дроняк.
За його словами, за результатами перевірок підприємцям донараховано до сплати в бюджет близько 161 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 36 млн. грн. єдиного внеску.
«ДФС постійно проводить заходи щодо виявлення найманих осіб, які працюють неофіційно. Від таких трудових відносин збитків зазнає не лише державний бюджет, але й сам працівник, оскільки не має соціального захисту. Вжиття практичних заходів дало змогу виявити 39 тис. найманих осіб, праця яких використовувалася роботодавцями без укладання трудових угод, а зарплата виплачувалась без відображення в обліку та сплати до бюджетів належних сум податку та єдиного внеску. За цих працівників роботодавці сплатили до бюджету понад 14 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб та близько 11 млн. грн. єдиного внеску», – зазначив Павло Дроняк.
У ході проведення комплексу контрольно-перевірочних заходів виявлено понад 17 тис. громадян, які здійснювали підприємницьку діяльність без державної реєстрації. До бюджету додатково сплачено понад 6 млн. грн. податків.
Завдяки спільним заходам ДФС та органів місцевої влади у поточному році рівень виплати заробітної плати своїм працівникам підвищили 5 тис. суб’єктів господарювання. Бюджет додатково отримав 4,6 млн. грн. податку на доходи фізичних осіб.
Щодо відображення показників діяльності у звітності по контрольованих операціях
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує, що Державною фіскальною службою України надано лист від 01.06.16 №18899/7/99-99-14-01-02-17 з питань трансфертного ціноутворення та коректного відображання показників діяльності у поданій до контролюючих органів звітності по контрольованих операціях.
З набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 18.01.2016 №8 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 04.02.2016 за №187/28317 (далі – наказ №8), втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів України від 11.12.2013 №669 «Про затвердження форми та Порядку складання Звіту про контрольовані операції» (далі – наказ №669).
У зв’язку з цим звіт про контрольовані операції, здійснені платниками податків починаючи з 01.01.2015, заповнюється та подається за оновленою формою та в Порядку, затвердженим наказом №8.
Водночас ДФС забезпечено такі можливості для платників податків, які здійснювали контрольовані операції у 2013 та 2014 роках:
подання уточнюючих звітів про контрольовані операції за 2013 та 2014 звітні роки за формою, затвердженою наказом №669;
виконання вимог ч. 2 п 120.3 ст. 120 Податкового кодексу України щодо обов’язку подання звіту у разі застосування штрафних санкцій за його неподання у встановлений строк.
Разом з цим повідомляємо, що використання електронних форм звітності, заповнених відповідно до форми та Порядку, затверджених наказом №669 можливе виключно для звітних періодів 2013 та 2014 років.
Щодо відображення у податковому обліку з податку на додану вартість викрадення основних засобів
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Згідно з пунктом 189.9 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються за самостійним рішенням платника податку, така ліквідація для цілей оподаткування розглядається як постачання таких основних виробничих або невиробничих засобів за звичайними цінами, але не нижче балансової вартості на момент ліквідації.
Норма цього пункту не поширюється на випадки, коли основні виробничі або невиробничі засоби ліквідуються у зв’язку з їх знищенням або зруйнуванням внаслідок дії обставин непереборної сили, в інших випадках, коли така ліквідація здійснюється без згоди платника податку, у тому числі в разі викрадення основних виробничих або невиробничих засобів, що підтверджується відповідно до законодавства або коли платник податку подає контролюючому органу відповідний документ про знищення, розібрання або перетворення основних виробничих або невиробничих засобів у інший спосіб, внаслідок чого вони не можуть використовуватися за первісним призначенням.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв’язку з:
— придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті)
та послуг;
— придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.
Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
При цьому підпунктом «г» пункту 198.5 статті 198 Кодексу передбачено, що платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі — ЄРПН) в терміни, встановлені Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, — у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися, зокрема, в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.
Враховуючи наведене, встановлення факту викрадення основних засобів, що підтверджується відповідно до законодавства, не призводить до нарахування платником податку податкових зобов’язань, незалежно від того чи встановлено винних осіб, заподіяних в крадіжці, та чи стягуються з таких осіб втрати.
При цьому у зв’язку з тим, що основні засоби, які були викрадені та при придбанні яких був сформований податковий кредит, не можливо використати в господарській діяльності, платник податку зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому встановлено факт викрадення основних засобів, і зареєструвати в ЄРПН зведену податкову накладну, виходячи з їх балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів — виходячи із звичайної ціни) (Лист ДФС України від 27.05.2016 №11679/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68361.html).
Щодо застосування третьої групи спрощеної системи оподаткування суб’єктом господарювання, який здійснює видобуток корисних копалин
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку, встановлені главою 1 розділу XIV «Спеціальні податкові режими» Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Спрощена система оподаткування, обліку та звітності — особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених п. 297.1 ст. 297 Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених главою 1 розділу XIV Кодексу, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності (п. 291.2 ст. 291 Кодексу).
Юридична особа чи фізична особа — підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV Кодексу, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Кодексу (п. 291.3 ст. 291 Кодексу).
Слід зазначити, що п. 291.5 ст. 291 Кодексу визначені види діяльності, у разі здійснення яких юридичні особи не можуть бути платниками єдиного податку третьої групи.
Зокрема, не можуть бути платниками єдиного податку третьої суб’єкти господарювання (юридичні особи), які здійснюють видобуток, реалізацію корисних копалин, крім реалізації корисних копалин місцевого значення (п.п. 5 п.п. 291.5.1 п. 291.5 ст. 291 Кодексу).
Тобто, юридична особа, яка здійснює видобуток корисних копалин (незалежно від їх приналежності до загальнодержавного або місцевого значення), не може бути платником єдиного податку третьої групи. (Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11675/6/99-95-42-01-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68362.html).
Щодо коригування фінансового результату до оподаткування у разі застосування 30 – відсоткового обмеження
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області повідомляє.
Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток підприємств є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.
До податкових різниць, які коригують фінансовий результат до оподаткування, належать різниці, що виникають по операціях з нерезидентами з придбання (продажу) товарів, робіт, послуг.
Так, відповідно до п. 140.5 ст. 140 Кодексу фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, зокрема, на суму 30 відсотків вартості товарів, у тому числі необоротних активів, робіт та послуг (крім зазначених у п. 140.2 та у п.п. 140.5.5 п. 140.5 ст. 140 Кодексу, та операцій, які визнані контрольованими відповідно до ст. 39 Кодексу), придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у
п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу (п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу).
Вимоги п.п. 140.5.4 п. 140.5 ст. 140 Кодексу можуть не застосовуватися платником податку, якщо операція є контрольованою та сума таких витрат відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, що подаються відповідно до ст. 39 Кодексу; або операція не є контрольованою та сума таких витрат підтверджується платником податків за правилами звичайних цін відповідно до процедури, встановленої ст. 39 Кодексу, але без подання звіту.
Отже, якщо операція є контрольованою і сума витрат на придбання:
— не відповідає рівню звичайних цін фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується, на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу;
— відповідає рівню звичайних цін, що обґрунтовано у звіті про контрольовані операції та відповідній документації, фінансовий результат податкового (звітного) періоду не збільшується на суму 30 відсотків вартості товарів, робіт та послуг, придбаних у нерезидентів, що зареєстровані у державах (на територіях), зазначених у п.п. 39.2.1.2 п. 39.2 ст. 39 Кодексу.
Щодо незастосування до платників податку на прибуток підприємств за наслідками діяльності у 2015 році штрафних (фінансових) санкцій
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Відповідно до п. 31 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – Кодекс) за наслідками діяльності у 2015 році штрафні (фінансові) санкції до платників податку на прибуток підприємств за порушення порядку обчислення, правильності заповнення податкових декларацій з податку на прибуток підприємств та повноти його сплати не застосовуються.
Зокрема штрафні санкції не застосовуються у таких випадках:
— у разі якщо платник податків у порядку, встановленому п. 50.1 ст. 50 Кодексу, виправляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації з податку на прибуток за 2015 рік шляхом подання уточнюючого розрахунку, чи таке виправлення здійснює у поточній декларації, штрафні санкції на суму заниженого зобов’язання з податку на прибуток, передбачені абзацами 3–5 п. 50.1 ст. 50 та п. 120.2 ст. 120 Кодексу;
— у разі якщо контролюючий орган виявляє за результатами перевірки заниження податкового зобов’язання з податку на прибуток у декларації за 2015 рік, штраф, передбачений п. 123.1 ст.123 Кодексу.
При цьому у разі несвоєчасної подачі податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2015 рік у терміни, передбачені п.п. 49.18.2 п. 49.18. та п. 49.19 ст. 49 Кодексу, або якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов’язання у декларації за 2015 рік протягом строків, визначених Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності, передбаченої п. 120.1 ст. 120 та п. 126.1 ст. 126 Кодексу відповідно.
Щодо податкового обліку амортизації малоцінних необоротних матеріальних активів
Західно-Донбаська ОДПІ Головного управління ДФС у Дніпропетровській області інформує.
Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.
Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.
Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу (пп. 138.1, 138.2 ст. 138 Кодексу).
Нормативним документом, що регламентує облік основних засобів, а також їх відображення у фінансовій звітності, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(с)БО 7), затверджене наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, відповідно до якого для визначення об’єкта основних засобів не застосовується вартісний критерій, передбачене групування основних засобів за класами відповідно до облікової політики підприємства та самостійне установлення вартісних ознак предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів.
На відміну від правил бухгалтерського обліку, у податковому обліку до малоцінних необоротних матеріальних активів відносяться активи вартістю не більше 6000 гривень та строком корисного використання не більше одного року (до 01.09.2015 – 2500 гривень) (п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).
З урахуванням п. 27 П(С)БО 7 амортизація малоцінних необоротних матеріальних активів і бібліотечних фондів може нараховуватися у першому місяці використання об’єкта в розмірі 50 відсотків його вартості, яка амортизується, та решта 50 відсотків вартості, яка амортизується, у місяці їх вилучення з активів (списання з балансу) внаслідок невідповідності критеріям визнання активом або в першому місяці використання об’єкта 100 відсотків його вартості.
