«ТІНЬОВА» ЗАРПЛАТА НЕ РЯТУЄ В ЮНОСТІ ТА ПРИРІКАЄ НА ЗЛИДНІ В СТАРОСТІ

22 мая, 2023 Новини • Трудові відносини

Воєнний стан, запроваджений в Україні через російську агресію, кардинально вплинув на всі сфери життя українців. Багато людей втратили роботу, деяких перевели на неповний робочий день, а є випадки звільнення працівників та переведення їх на «тіньову» зарплату. У пошуках роботи люди часто, не замислюючись про наслідки, погоджуються на будь-які умови, заспокоївши себе тим, що знайшли, хоч щось.
Неофіційне (нелегальне) працевлаштування – це такий вид працевлаштування, який не завіряється трудовим договором, що у свою чергу заборонено чинним законодавством. Роботодавці вдаються до таких ризиків через економію коштів на податки за працівника, а також не будуть сплачувати єдиний соціальний внесок. А виплата заробітної плати «в конвертах», мабуть, влаштовує і найманих працівників, адже, за неякісно виконану роботу працівник не несе юридичної відповідальності (так як офіційно не працевлаштований).
Негативні наслідки «тіньової» зайнятості, як і неофіційної зарплати, криються не тільки в тому, що бюджет Пенсійного фонду недоотримує кошти, а у тому, що громадяни становляться абсолютно соціально незахищеними, ризикують втратити право на пенсію або отримувати пенсію на мінімальному рівні, адже при обчисленні пенсії враховується не тільки страховий стаж, а й розмір зарплати.
До того ж при неофіційному працевлаштуванні: працівник не захищений від раптового звільнення, не має соціального пакету, тобто, лікарняні, відпустки, дородові, післяродові відпустки не оплачуються.
У разі нещасного випадку з працівником недобросовісний роботодавець уникає відповідальності, а працівник не отримує реґресну виплату.
Саме тому питання детінізації зайнятості населення та легалізації заробітної плати на постійному контролі у Держави.
Нагадаю, що з 2004 року, замість трудового стажу Законом України від «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» запроваджено термін «страховий стаж», тобто пенсію почали нараховувати тільки з того заробітку, з якого сплачено страхові внески. Для зарахування до страхового стажу у повному розмірі одного робочого місяця розмір внесків, що сплачується роботодавцем до органів Пенсійного фонду, має бути не меншим, ніж внески, обчислені із мінімальної заробітної плати.
Представники Головного управління Пенсійного фонду області спільно з податківцями та інспекторами з питань праці проводять інспекційні відвідування суб’єктів бізнесу з метою надання роз’яснень щодо необхідності використання належним чином оформлених працівників та про наслідки юридичної відповідальності роботодавців.
На комісіях при місцевих органах влади заслуховують роботодавців, які нараховують заробітну плату у незначних розмірах (нижчих або на рівні законодавчо встановленої мінімальної).
Проводяться зустрічі в трудових колективах підприємств, під час яких надаються роз’яснення переваги отримання офіційної заробітної плати в порівнянні з «тіньовою». Направляються листи керівникам підприємств, на яких є первинні профспілкові організації.
Проте, саме від свідомої громадянської позиції працюючих залежить, чи буде тривати «заохочення» до протиправних дій роботодавців. Необхідно вже зараз відстоювати свої конституційні права – вимагати від роботодавців офіційного оформлення трудових відносин та сплати єдиного внеску з усієї суми отриманого заробітку.
А роботодавці, які мають на меті розвиток бізнесу, процвітання на ринку труда, зацікавлені в створенні позитивного іміджу свого підприємства, а це можливо за умови надання гарантій соціального захисту найманим працівникам, бо такому роботодавцю можна довіряти.

Ю. КОЗАК,
начальник Головного управління Пенсійного фонду України
в Дніпропетровській області